Педагогічний супровід дітей з порушенням слуху в умовах дистанційного навчання

УДК

здобувача освіти ОС Бакалавр

спеціальності «Спеціальна освіта. Логопедія»

Науковий керівник –

Кандидат педагогічних наук, доцент

ДНУ імені Олеся Гончара

Педагогічний супровід дітей з порушенням слуху  в умовах дистанційного   навчання  

Анотація

Стаття присвячена дослідженню  супроводу    навчання дітей   з порушеннями слуху у в умовах дистанційного  навчання  , дана  загальна характеристика  педагогічного супроводу Підкреслюється необхідності набуття знань жестової мови педагогами, які навчають дітей з порушенням слуху.  

Ключові слова: дистанційне навчання, діти з порушенням слуху, жестова мова, слухова доступність, візуальна доступність.

Постановка проблеми. Система освіти перейшла на дистанційний формат, що стало викликом для всіх учасників освітнього процесу,  особливо складним навчання в «умовах віддаленості» виявилося для дітей із особливими потребами, серед яких окрему групу займають діти з порушеннями слуху.

Відповідно, до Саламанській декларації (1994 р.),  пріоритетним для України  є інклюзивний підхід в освіті.  « З огляду на особливі потреби в комунікації глухих і глухих/сліпих осіб їх освіту, можливо, доцільніше організовувати у спеціальних школах і спеціальних класах та підрозділах звичайних шкіл».  Посилання

Загалом, національна система спеціальних шкіл для дітей із порушеннями слуху, у тому числі у складі навчально-реабілітаційних центрів, налічує понад 50 закладів,  збільшується кількість спеціальних та інклюзивних груп/класів, у яких навчаються діти з порушеннями слуху, однак вихователі та вчителі  в таких групах/класах   не є сурдопедагогами, а  працюють у команді з фахівцями зі спеціальної педагогіки.

  Таким чином, діти з порушеннями слуху здобувають освіту у спеціальних (переважна більшість) та інклюзивних умовах і потребують супроводу та різних стратегій підтримки в освітньому середовищі

 При дистанційному навчанні дітей з порушенням слуху, вчителі та батьки, і насамперед діти,   можуть зіткнутися з певними труднощами. Діти з вадами слуху потребують особливої уваги та підтримки, оскільки вони можуть досліджувати труднощі з розумінням матеріалу, безпосередньої комунікації з учителем, а також доступу до аудіо та відео матеріалів.

Ситуація сьогодення висуває нові вимоги – забезпечення потреб дитини   з порушенням  слуху в умовах дистанційного формату.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Аналіз літературних джерел з проблеми дослідження дає підстави констатувати, що ідея психолого-педагогічного супроводу дітей з’явилася і почала активно вивчатися та впроваджуватися у 90-их роках XX століття.  

На сучасному етапі Законом України «Про освіту» визначено поняття: «психолого-педагогічний супровід», .Посилання Супровід розглядається як цілісний процес, у контексті якого психолого-педагогічний та корекційнорозвивальний вектори є одними з основних.

В сучасній науці супровід позиціонується як пролонгований, динамічний процес; командна взаємодія; комплексна система заходів, спрямованих на активізацію сильних сторін суб’єктів супроводу; метод та ідеологія роботи фахівця, яка спрямована на створення у рамках об’єктивної ситуації, що склалася, максимально сприятливих умов для розвитку і навчання особистості та ін.  Посилання

 Отже,  сутність супроводу дітей з порушеннями слуху -  це  комплексна система заходів їхнього супроводження, що спрямовані на створення середовища для компенсаторного розвитку, комунікації (softskills, словесне мовлення та/або жестова мова), пізнавальної діяльності та виховання особистості.

   Зазначимо, наукові публікації з питань організації дистанційного навчання дітей із порушеннями слуху нечисленні (Н. Адамюк, 2020; В. Жук, 2020; А. Замша, 2020).

Актуальним у контексті  досліджуваної проблеми є праці, присвячені сучасним підходам до освіти дітей із особливими освітніми потребами (Е. Данілавічютє, 2018; В. Засенко та ін., 2016; А. Колупаєва, 2019; О. Таранченко, 2019; J. Deppeler, 2015; T. Loreman, 2015 вкажіть  кафедральний підручник ), питанням дистанційного навчання дітей із особливими освітніми потребами (О. Чеботарьова та ін., 2020).