Формуваня усного мовлення у дiтей з iнтелектуальним порушенням в умовах спецiальноi школи-iнтернату

МАГІСТЕРСЬКА РОБОТА НА ТЕМУ:

ФОРМУВАНЯ УСНОГО МОВЛЕННЯ У ДІТЕЙ З ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИМ ПОРУШЕННЯМ В УМОВАХ СПЕЦІАЛЬНОЇ ШКОЛИ – ІНТЕРНАТУ.

ЗМІСТ

ВСТУП

І. Науково теоретичні основи вивчення усного мовлення у дітей з інтелектуальним порушенням

1.1 Психолого- педагогічні особливості навчання дітей з інтелектуальним порушенням

1.2 Порушення усного мовлення у дітей з інтелектуальним порушенням

1.3 Особливості формування лексико – граматичної сторони мовлення у дітей з інтелектуальним порушенням

ВИСНОВКИ ДО ПЕРШОГО РОЗДІЛУ

ІІ. Вивчення особливостей формування усного мовлення у дітей молодшого шкільного віку з інтелектуальним порушенням

2.1 Вивчення стану сформованості лексексико – граматичної сторони мовлення

2. 2 Результати дослідження стану сформованості лексико- граматичної сторони мовлення

ВИСНОВКИ ДО ДРУГОГО РОЗДІЛУ

ІІІ. Система формування лексико – граматичної сторони мовлення у дітей молодшого шкільного віку із розумовою відсталістю.  

3.1 Зміст  корекційної допомоги з формування мовлення дітей з розумовою відсталісю молодшого шкільного віку

3.2  Результати експериментального навчання

Висновок

Список використаної літератури

Додатки

ВСТУП

        Сучасний етап розвитку суспільства ставить перед освітою нові завдання, спрямовані на істотне посилення уваги до навчання, виховання і розвитку особистості. Завдання покращення підготовки вихованців до самостійного життя стоїть і перед допоміжною школою. Однією з умов їх вирішення є посилення корекційно- розвиваючої ролі навчання і виховання дітей з інтелектуальним порушенням. За цією умови навчання забезпечуватиме таким дітям можливість у майбутьноьому брати активну участь у трудовому та соціальному житті.

В допоміжній школі загальні завдання навчання і виховання вирішуються в поєднані зі спеціальним, у число яких входять і корекція порушень мовленевого розвитку розумово відсталих дітей учнів.

Мовлення як суспільно- історичне явище, супроводжує всі сторони буття людини, забезпечуючи успішність її адаптації , інтеграції та соціалізації. Тому увага до мовленнєвого розвитку кожної особи не випадкова, особливо коли йдеться про дітей з інтелектуальним недорозвитком.

Мовлення – це форма спілкування опосередкована мовою, яка включає процеси побудови та розуміння висловлювання. Мовлення дитини розглядається як специфічна, ієрархічно організована діяльність. Як і будь-яка інша діяльність, мовлення характеризується мотивованістю, цілеспрямовованістю, повною структурою. До функції мовлення, крім спілкування, належать також пізнавальна та регулювальна. Мовлення відіграє винятково важливу роль у формуванні вищих психічних функцій. Вчені Л. В. Виготський, Л.В. Занков, М. Ф. Гнєзділов, В. Г. Петрова, М. А. Савченко, Є. Ф. Соботович, Г. А. Каше, Н. С. Певзнер вивчали особливості психічного розвитку розумово відсталих дітей, виявили характерні особливості їх усного мовлення, розкрили вплив мовленнєвого недорозвинення на формування розумових операцій.

Інтелектуальні порушення притаманні учням допоміжних шкіл, призводять до зниження їхнього загального і мовленнєвого розвитку. Мовлення цих дітей характеризується бідністю лексичного запасу, переважанням пасивної лексики над активною. Самостійнопобутовані зв’язки висловлювання характеризуються порушенням зв’язку слів у реченнях. Переважанням простих непоширених речень, неадекватним вживанням слів та значною кількістю граматичних і синтаксичних помилок.[ ]

Тема: Формуваня усного мовлення у дітей з інтелектуальним порушенням в умовах спеціальної школи – інтернату.