Особливості дослідження невербального інтелекту у дітей з порушеннями мовлення

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………...        . ....…3

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ВИВЧЕННЯ ВЗАЄМОЗАЛЕЖНОСТІ РОЗВИТКУ МОВЛЕННЯ ТА ІНШИХ ПСИХІЧНИХ ПРОЦЕСІВ

1.1.        Передумови розвитку мовленнєвої функції у дітей.…………………..        5

1.2.        Особливості психічного розвитку дітей з порушеннями мовлення…..8

1.3.        Взаємозв'язок мовлення з іншими складовими психічного розвитку…13

         Висновки до розділу 1…………………………………………………..16 РОЗДІЛ        2.        ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ

ВЗАЄМОЗАЛЕЖНОСТЕЙ РОЗВИТКУ МОВЛЕННЯ ТА ПСИХІЧНИХ ПРОЦЕСІВ У ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

2.1. Особливості дослідження невербального інтелекту у дітей з

порушеннями мовлення…………………………………………………………18

2.2. Методичне забезпечення корекційної програми для розвитку

інтелекту у дітей з порушенням мовлення ……………………………………26

Висновки до розділу 2        ………………………………………………………….30

ВИСНОВКИ……………………………………………………………………...32

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ…………………………………..37

ДОДАТКИ……………………………………………………………………….39

ВСТУП

     Актуальність дослідження. Усі психічні функції розвиваються за безпосереднього впливу мовлення, яке стимулює і поглиблює розвиток. Розвиток мовлення продовжує здійснюватися за активної участі дорослих.

     У дошкільному віці дуже інтенсивно розвиваються комунікативні форми і функції мовленнєвої діяльності, удосконалюються практичні мовленнєві навички, суттєво збільшується словниковий запас, відбувається усвідомлення мовленнєвої діяльності загалом. Дитина дошкільного віку активно розвиває мовлення, оскільки це зумовлюють її потреби дізнатись, розповісти, вплинути на себе і на інших.

     Оволодіваючи мовленням, у процесі спілкування з дорослими, дитина отримує не лише засіб ефективного  спілкування з оточенням, а й засіб успішного керування власною поведінкою. За допомогою мовлення дитина може сформулювати мету своїх дій, спланувати їх послідовність, а також зіставити зміст і цілі діяльності. Після оволодіння мовою та мовленням дитини здатна спрямувати свої дії чи утриматись від виконання деяких із них.

     Мовлення супроводжує всі види діяльності дошкільника, сприяє встановленню і розвитку його соціальних контактів, стає ефективним інструментом мислення. Зміст і форми дитячих висловлювань залежать від форм спілкування, комунікативних завдань дошкільника. У процесі спілкування мовлення удосконалюється, набуває нових якостей, зумовлює перебудову психічних процесів тощо. Основними напрямками його розвитку є розширення словникового запасу і граматичної структури мовлення.

      Розвиток мовлення дітей, оволодіння багатствами рідної мови складає один з основних елементів формування особистості, освоєння вироблених цінностей національної культури, тісно пов’язане з розумовим, моральним, естетичним розвитком.

       Для вивчення даної теми основоположне значення має знання і розуміння   методологічної основи взаємозв’язку розумового і мовленнєвого розвитку, а саме – положення про тісний взаємозв’язок психічного розвитку і мовлення, розкритого в роботах психологів.

      Питання взаємозв’язку розвитку мовлення та інших психічних процесів вивчаються в різних напрямках: структурному (Ф.А. Сохін, В.І. Логінова, Е.М. Струніна, А.А. Смага, М.С. Лаврик, А.Г. Арушанова, М.М. Алексєєва та ін.); функціональному (О.С. Ушакова, А.А. Зрожевська, Н.Г. Смольікова, А.Г. Кудріна та ін.); когнітивному (Г.П. Белякова, Г.А. Тумакова та ін.)

      Мета дослідження – вивчити особливості взаємозв’язку розвитку мовлення та інших психічних процесів у дітей дошкільного віку.

      Об’єкт дослідження – психічні процеси дошкільників.

      Предмет дослідження – взаємозалежність розвитку мовлення та інших психічних процесів у дошкільників.

      Для досягнення мети слід розв’язати наступні завдання:

1. Вивчити особливості психічного розвитку дітей з порушеннями мовлення;
2. Визначити взаємозв’язок мовлення з іншими складовими психічного розвитку;
3. Провести експериментальне дослідження невербального інтелекту у дітей з порушенням мовлення і проаналізувати отримані дані; підготувати корекційну програму для розвитку інтелекту дітей з порушеним мовленням.

      На підставі вивченої літератури висуваємо таку гіпотезу: якщо мовлення без патології, то і вищі психічні процеси розвиваються відповідно до норми.      Методи дослідження: