Проблеми розвитку дитячо-батьківських відносин у дітей дошкільного віку

Зміст

Вступ        3

1. Аналіз психолого-педагогічних досліджень з проблеми розвитку дитячо-батьківських відносин у дітей дошкільного віку        6

2. Типи та стилі дитячо-батьківських відносин у дітей дошкільного віку        10

3. Аналіз практики роботи та програм взаємодії сім’ї і ДНЗ щодо зміцнення духовного і емоційного стану дітей        17

4. Стан розвитку дитячо-батьківських відносин у дітей середньої вікової групи в ДНЗ (констатувальний експеримент)        24

5. Система роботи з розвитку дитячо-батьківських відносин у дітей середньої вікової групи в ДНЗ (формувальний експеримент)        26

6. Перевірка ефективності здійсненого експерименту з проблеми дослідження (контрольний експеримент)        36

Висновки        38

Список використаної літератури        41

Вступ

«Дошкільне дитинство» – унікальний період у житті людини, коли формується здоров’я, здійснюється розвиток особистості. У той же час це період, у плині якого дитина перебуває в повній залежності від навколишніх дорослих – батьків, педагогів. Тому неналежний підхід, поведінкові, соціальні й емоційні проблеми, що виникають у цьому віці, приводять до важких наслідків у майбутньому.

Ідея взаємозв’язку суспільного й сімейного виховання знайшла своє відбиття в ряді нормативно-правових документів, у тому числі в «Концепції дошкільного виховання», «Положенні про дошкільний навчальний заклад», Законі «Про освіту» й ін. Так, у законі «Про освіту» записано, що «батьки є першими педагогами. Вони зобов’язані закласти основи фізичного, морального й інтелектуального розвитку особистості дитини в ранньому віці».

Тому необхідно мати активний курс на створення єдиного простору розвитку дитини, як у ДНЗ, так й у родині. Педагог повинен працювати таким чином, щоб батьки могли: перебороти авторитаризм і побачити світ з позиції дитини; досягти розуміння того, що не можна дитину порівнювати з іншими дітьми; довідатися сильні й слабкі сторони розвитку дитини; бути емоційною підтримкою дитині.

Відповідно до цього змінюється й позиція дошкільного закладу в роботі з родиною. Кожний дошкільний навчальний заклад не тільки виховує дитину, але й консультує батьків з питань виховання дітей. Педагог дошкільного закладу – не тільки вихователь дітей, але й партнер батьків по їхньому вихованню.

Дошкільний вік – важливий період щодо засвоєння моральних правил, культури спілкування, оволодіння навичками індивідуальної і колективної діяльності, пізнання соціальних норм, розвитку уявлень про світ та подружньо-сімейні стосунки. Наскільки успішно буде відбуватись засвоєння дошкільника соціально-культурного досвіду в основному залежить від ставлення батьків до дитини, один до одного та сімейних ролей. Найголовніше місце займають батьки у становленні образу сім’ї дошкільників. Дiти наслідують батьківську форму поведінки у сім’ї, пiдсвiдомi реакції, різноманітні позитивні чи негативні звички, значущі особливості подружніх стосунків. Тому вивчення особливостей дитячо-батьківських стосунків та визначення на їх основі факторів розвитку образу сім’ї у дітей дошкільного віку є надзвичайно важливим.

Саме тому метою дослідження є теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити педагогічні та психологічні умови розвитку дитячо-батьківських відносин у дітей дошкільного віку.

Завдання:

1) проаналізувати психолого-педагогічні дослідження з проблеми розвитку дитячо-батьківських відносин у дітей дошкільного віку;

2) визначити типи та стилі дитячо-батьківських відносин у дітей дошкільного віку;

3) провести аналіз практики роботи та програм взаємодії сім’ї і ДНЗ щодо зміцнення духовного і емоційного стану дітей;