Особливості взаємин молодших школярів у колективі

«Особливості взаємин молодших школярів у колективі»

ЗМІСТ

ВСТУП……….…………………….……………………………………………...3

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ ВЗАЄМОВІДНОСИН МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ У КОЛЕКТИВІ……….………………………...5

1.1. Поняття міжособистісних стосунків та особливості становлення взаємин молодших школярів……….…………………….………………………………...5

1.2. Психологічні особливості молодших школярів……….…………………10

1.3. Специфіка процесу спілкування молодших школярів в учнівському колективі……….…………………….…………………………………………...12

Висновок до 1 розділу……….…………………….……………………………15

РОЗДІЛ 2. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ВИВЧЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ ВЗАЄМОВІДНОСИН МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ У КОЛЕКТИВІ……….…………………….………………………………...……17

1.1. Організація і методи дослідження……….…………………….…………..17

1.2. Аналіз результатів дослідження……….…………………….……………18

Висновок до 2 розділу……….…………………….……………………………33

ВИСНОВКИ……….…………………….………………………………………35
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……….……………………………38

ДОДАТКИ……….…………………….…………………………………...……41

ВСТУП

        Актуальність дослідження. Проблема формування в дитини з перших років життя таких взаємовідносин з оточуючими людьми, які б базувалися на моральних принципах гуманізму, актуальна сьогодні як на теоретичному рівні, так і в практиці виховання підростаючого покоління. Такі відносини характеризуються дружніми взаєминами, співробітництвом, взаємодопомогою, повагою та піклуванням один про одного.

        Особливої важливості ця тема набула в теперішню днину, коли духовно-моральне становлення особистості перебуває в площині уваги суспільства. Чисельні деструктивні та негативні прояви в молодіжному середовищі, що спостерігаються останнім часом (жорстокість, підвищена агресивність, відчуженість, байдужість та ін.) спонукають повернутися до розгляду розвитку взаємовідносин між дітьми на самих ранніх етапах онтогенезу з тим, щоб зрозуміти їх вікові закономірності та психологічну природу виникнення деформацій – коли, за яких обставин, що спонукає.

        У молодшому шкільному віці ускладнюється система стосунків, у які вступають діти. Чим глибше вчені вивчають міжособистісні стосунки, тим більше переконуються, що детермінанти їх непередбачувані. Причина в тому, що однакових дітей, як і однакових взаємин, не існує. Кожна особистість неповторна та оригінальна, тому в кожному шкільному колективі формується певна система взаємостосунків, стереотипів поведінки в різних ситуаціях.         Своєрідність розвитку міжособистісних взаємин висвітлена в психолого-педагогічній літературі такими вченими: А. А. Реан, Я. Л. Коломінський, М. Й. Боришевський, Дж. Морено, Р. С. Немов, І. Д. Бех, І. Сіданіч, М. Ю. Красовицький, Н. П. Анікєєва, Ю. З. Гільбух, О. В. Киричок, А. В. Петровський, А. Ф. Солодкова, Л. І. Пилипенко, М. А. Вейт, А. І. Донцов та ін.

        Вивчення міжособистісних відносин дозволить практичним психологам та педагогам, що працюють у шкільних колективах підтримувати баланс гуманних стосунків, що виявляється в доброзичливості, справедливості, повазі, турботі, допомозі, довірі, коригувати прояви зла та жорстокості.

        Об'єкт дослідження – взаємовідносини молодших школярів у колективі.

        Предмет дослідження - особливості взаємин молодших школярів у колективі.

        Мета дослідження: теоретично обґрунтувати та експериментально   дослідити особливості міжособистісних стосунків у дітей молодшого шкільного віку.

Завдання дослідження:

1. Проаналізувати вітчизняну та зарубіжну наукову літературу щодо сутності міжособистісних стосунків молодших школярів у колективі;

2. Розкрити психологічні особливості молодших школярів та особливості учнівського колективу;

3. Підібрати та застосувати експериментальні методики, адекватні для молодшого шкільного віку, що виявляють особливості міжособистісних стосунків.

4. Провести еспериментальну перевірку особливостей міжособистісних стосунків у дітей молодшого шкільного віку.