Розвивальне навчання дiтей за Спадщиною В.О.Сухомлинського

Берегова М.І., Вітошинська М.В.

РОЗВИВАЛЬНЕ НАВЧАННЯ ДІТЕЙ

ЗА СПАДЩИНОЮ В.О. СУХОМЛИНСЬКОГО

      Умовою ефективного розвивального навчання дітей є правильний добір змісту матеріалу, а також вибір дидактичних принципів, які забезпечують засвоєння систематизованих узагальнених знань.

     Організоване навчання дошкільників має великі можливості для розвитку довільності психічних процесів і поведінки. Бо діти поступово навчаються концентрувати увагу на предметі вивчення, свідомо виконувати установку педагога на сприймання, запам’ятовування й відтворення інформації, стримувати емоції і ситуативні бажання, контролювати й оцінювати будь-яку свою діяльність.

     Водночас через пізнання нового діти навчаються оперувати знаннями й набутими вміннями та навичками, закладається основа ціннісних і моральних орієнтирів для скеровування особистості дошкільника у світі природи, речей, мистецтва, гри, людей, їхніх стосунків, емоцій, станів, настроїв тощо.

      Організація освітнього процесу на основі інтегрованого підходу та впровадження спадщини В.О.Сухомлинською вбачається необхідною та важливою. Для впровадження спадщини В.Сухомлинського в роботу з дітьми можна розробити схему дій у напрямках:

• Рідна природа, дитина й навколишній світ;
• Мовленнєве спілкування й художня література;
• Образотворче мистецтво й художня праця.

      Власне інтеграція дає змогу спрямувати заняття в русло колективної роботи, співпраці, дискусії. Мотивація навчання насамперед досягається навчальним матеріалом, методом його дослідження та складністю вирішуваних задач. Інтеграція дає змогу розкрити та розширити межі наочності, показати взаємозв’язок явищ, єдність навколишнього світу. І саме твори Василя Сухомлинського якнайкраще цьому сприяють.

      Розумове виховання як одна з найважливіших ланок системи виховання, за Сухомлинським, передбачає: набування знань і формування наукового світогляду; розвиток пізнавальних і творчих здібностей; вироблення культури розумової праці; розвивання інтересу і потреби в розумовій діяльності, у постійному збагаченні науковими знаннями, в застосуванні їх на практиці.

       Власне процес набування знань і якісне їх поглиблення будуть фактором розумового виховання лише тоді, коли знання стануть особистими переконаннями, духовним багатством людини, що позначається на ідейній спрямованості її життя, на її праці, суспільній активності, інтересах. Формування світогляду — це серцевина розумового виховання.

     В. О. Сухомлинський написав 1500 оповідань і казок для дітей, що є животворним джерелом дитячого мислення, розвитку мови, розвитку особистості дитини.   " Без казки - живої, яскравої, що оволоділа свідомістю і почуттям дитини, - неможливо уявити дитячого мислення і дитячої мови як певного ступеня людського мислення і мови", - говорив чудовий педагог. Саме вони є живими, мудрими вчителями для морального розвитку дітей, саме вони сприяють розвитку дитячої мови, інтелекту.

      За жанром твори Василя Олександровича невеличкі новели, оповідання, казки, розповіді. Цінність їх у тому, що дитина починає формулювати свої думки, замислюватися над сюжетом, шукає відповіді на запитання, що таке добро і зло; вчиться розумітися у людських взаєминах та оцінювати їх. Ці твори викликають у дітей співпереживання, розвивають уміння відчути біль іншої людини, плекають доброту, милосердя, чуйність, турботу, повагу до людей.

     Використовуючи твори В. Сухомлинського в поєднання з новітніми, нетрадиційними методами роботи, педагоги досягають того, що діти старшого віку мають високий рівень пізнавальної активності і йдуть до школи вже підготовленими. Читання казок Сухомлинського, написаних українською мовою, допомагають майбутнім першокласникам краще опанувати рідну мову.