Герпес інфекція у дітей раннього віку

Герпес інфекція у дітей раннього віку

[pic 1]

Варіанти взаємодії герпесвірусів з організмом людини

Гостра герпересвірусна інфекція - виникає при первиному інфікуванні в 1-20% випадків.

Рецидивуюча герпетична інфекція - клінічні прояви загострення персистуючої інфекції (ВПГ 1 і 2 типу), виникає в 5-40% інфікованих.

Персистуюча герпесвірусна інфекція - безсимптомна персистенція вірусу, що супроводжується його виділенням у навколишнє середовище.

Персистуючий інфекційний процес лежить в основі латентної інфекції.

Латентная герпересвирусная інфекція – безсимптомна персистенція вірусу, яка не супроводжується його виділенням в навколишнє середовище. Вірус не виявляється за допомогою діагностичних заходів у зв'язку з тим, що він інтегрований в геном клітин.

Повільні герпесвірусні інфекції характеризуються тривалим інкубаціонним періодом, прогресуючою течією та невідворотною смертю.

Герпес- це інфекційне захворювання, яке спричинене герпесвірусом типу 1 і 2. Передається повітряно-крапельним шляхом, характеризується тривали латентним перебігом з періодами загостреннями, можливістю генералізації, клінічно проявляється появою пухирцевого висипу на шкіру та слизових оболонок.

Вірус було виділено в 1912 році V.Gruter. У 1921 році B.Lipschutz виявив у ядрах уражених клітин ацидофільні включення, які вважаються патогномонічною ознакою інфекції.

Вірус герпесу належить до родини Herpesviridae, підродини α-Herpesviridae.

Патогенез

Розмноження вірусу відбувається в місці вхідних воріт в клітиназ екзо та ендодермального походження, зумовлює руйнування епітеліальних клітин. Найхарактернішою є поява пухирців унаслідок балонної дегенерації епітелію.

Набута герпетична інфекція може бути:

• Первинна ГІ – ГІ новонароджених, герпетичний енцефаліт, гінгівостаматит, герпетоформна екзема Капоші, первинний герпес шкіри, ока, герпетичний панарицій, кератит.
• Вторинна ГІ (рецедивуючий) – герпес шкіри, слизових оболонок, офтальмогерпес, герпес статевих органів.

• Локалізовані форми ГІ

• Генералізовані форми ГІ:  вісцеральні (гепатит, пневмонія, нефрит)

                                              ураження ЦНС (енцефаліт, менінгіт, мієліт, полірадикулоневрит)

Постнатальне зараження у молодшому дитячому віці складає 8-10% від усіх випадків зараження.

Дитячий герпес має свою унікальну клінічну картину, а саме:

  Можливо наявність загального інтоксикаційного синдрому. У дітей незначно підвищується температура, вони роздратовані, плачуть, скаржаться на головний біль.

  Часто розвивається гострий герпетичний стоматит у дітей у роті. На відміну від дітей шести місяців, мигдалини і десна уражаються рідко. Найчастіше висип розташована в роті на внутрішній поверхні губ і щік.

  Герпетичне ураження коньюктиви очі. Адже карапуз чухає спочатку висип на обличчі, а потім руками лізе в очі.

  Висипання у дітей перших років життя найчастіше розкидані по всьому тілу.

  Запалення і збільшення лімфатичних вузлів. Це більш характерно для дітей старше 1 року.

Дитячий герпес буде мати абсолютно іншу клінічну картину, якщо він вроджений. Тоді основу клінічних проявів будуть складати аномалії і вади розвитку дитини.

У дітей раннього віку прояви герпес інфекції може супроводжуватися значним порушенням загального стану. Дітям до 3 років часто помилково ставиться діагноз ангіна. У той час як істиною (стрептококової) ангіни у дитини до 3-х років не буває! Клініка герпетичного ураження зіву дуже схожа на клініку ангіни, особливо коли огляд педіатра запізнюється і герпетичні бульбашки інфікуються флорою ротової порожнини. У той час як спочатку хвороби видно характерні бульбашки на мигдалинах, небі, задній стінці глотки. Герпетична ангіна у дітей характеризується підвищенням температури до високих цифр, порушенням загального стану, відсутністю апетиту і ознаками токсикозу. У важких випадках уражаються також внутрішні органи.