Психологічні особливості мотивації пізнавальної діяльності підлітків

ЗМІСТ

ВСТУП        3

РОЗДІЛ 1. ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ МОТИВІВ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДЛІТКІВ        6

1.1. Мотивація як процес        6

1.2. Навчальна мотивація та класифікація мотивів навчання        9

1.3. Навчальна діяльність підлітків, її мотивація        13

РОЗДІЛ 2. ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ МОТИВІВ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДЛІТКІВ        21

2.1. Особливості психодіагностики підлітків.        21

2.2. Методики дослідження, аналіз та інтерпретація результатів        23

ВИСНОВКИ        34

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ        37

ДОДАТКИ

ВСТУП

Актуальність проблеми. Проблема мотивації – одна із ключових проблем психології, адже це одна із головних умов реалізації навчально – виховного процесу. Вона не тільки сприяє розвитку інтелекту, але і є рушійною силою удосконалення особистості в цілому. Формування мотивації в учнів до навчально-пізнавальної діяльності є однією з головних проблем сучасної школи. В суспільстві відбувається інтенсивний процес зміни соціальних орієнтирів. Цей процес отримав своє відображення в системі загальної середньої освіти. Сучасна школа знаходиться на стадії динамічного оновлення, постійно відбувається удосконалення змісту, організаційних форм, а також інноваційних технологій навчання. Але не дивлячись на це вчителі стикаються з небажанням дитини вчитися.

Будь-яка діяльність, в тому числі і навчальна, здійснюється під впливом цілого ряду умов і факторів, головними з яких є потреби. Самі потреби викликають причини вчинків людини, які психологи називають мотивами. Сукупність тих чи інших мотивів складають мотивацію особистості. Як регулятор навчальної діяльності мотивація пронизує всі психологічні процеси учня і впливає на всю гаму мотиваційних відносин. Мотивація – головна сила, що рухає дидактичний процес. Вона посідає перше місце серед факторів, що визначають його продуктивність.

Проблема формування мотивації знаходиться на стику навчання й виховання. Це означає, що увага педагогів та психологів повинна бути не тільки спрямована на здійснення учнем навчання але і на те, як і що відбувається у розвитку особистості учня в процесі навчально-пізнавальної діяльності. Формування мотивації – це виховання у дітей ідеалів, створення системи цінностей, пріоритетів соціально прийнятних в українському суспільстві, у поєднані з активною  поведінкою учня, що означає взаємозв’язок між усвідомленими та реально діючими мотивами. Але на жаль, сьогодні майже кожен учитель і типовий навчальний заклад орієнтовані переважно на підтримування зовнішньої мотивації у вигляді контролю, наказів та вимог. Така практика згубно позначається на внутрішній мотивації, веде до поступового зниження інтересу учнів до навчання. У сучасній школі потрібно здійснити радикальні зміни з удосконаленням внутрішньої мотивації учнів.
        Розвиток мотиваційної сфери діяльності учнів відноситься до найбільш інтимних та складно усвідомлюваних сторін людської психіки, є важливим важелем активізації навчально-пізнавальної діяльності. Проблема мотивації навчання є найактуальнішою в галузі психології і педагогіки на сучасному етапі розвитку сучасної школи, де найбільш важливими питаннями є проблеми в області навчання, які пов’язані або з негативною мотивацією навчання (вплив соціального оточення), або з демотивацією основної маси школярів, тобто зі зниженням базових показників їх навчання і виховання.

Практичне значення проблеми полягає у пошуку ефективних методів навчання школярів, найбільш досконалих способів формування навичок і умінь, підвищення їх інтелектуальної активності, більш оперативної орієнтації в широкому інформаційному полі.

Мотивація навчальної діяльності знаходилася під увагою не тільки сьогодні,  дослідження з цієї теми здійснювалися як вітчизняними (В. Г. Асеєв, В. К. Вілюнас, В. И. Ковальов, А. Н. Леоньтьєв, М. Ш. Магомед-Емінов, В. С. Мерлін, П. В. Симонов, Д. Н. Узнадзе, А. А. Файлуллаєв, П. М. Якобсон та ін.) так і зарубіжними вченими ( Дж. Аткінсон, Г. Холл, К. Мадсен, А. Маслоу, Х. Хекхаузен, Д. Мак Клелланд, Ф. Герцберг, В. Варум, Л. Портер, Є. Лоулер та Л. Ільїн та ін.).