Психологічні особливості прояву вольових якостей у дітей старшого дошкільного віку

ЗМІСТ

ВСТУП

Актуальність дослідження. В наш час різко зростає необхідність наукового забезпечення процесу становлення особистості, передусім на початковому етапі її формування – у дошкільному віці. Особливе місце в цьому процесі належить вольовому розвитку дошкільника, як стрижню його особистісного зростання, оскільки вольова поведінка є одним з найбільш загальних і суттєвих проявів суб’єктності людини. За відсутності умов розвитку вольової поведінки у дошкільному періоді у дитини відбувається уповільнення процесу розвитку: стійкості й незалежності від випадкових зовнішніх обставин й внутрішніх потягів; здатності «володіти собою»; активного ставлення до навколишньої дійсності (ініціювати будь-які починання, цілеспрямовано їх утілювати в життя, наполегливо долати перешкоди на шляху до успіху), що призводить до деформації зростаючої особистості, її творчої та перетворювальної функцій (В. Аснін, Л. Божович, Л. Виготський, Д. Ельконін та ін.).

Вказане вище загострює проблему дослідження питань формування волі дошкільників загалом та індивідуальних ліній розвитку вольової поведінки дитини зазначеного віку зокрема.

Здійснений аналіз відповідних джерел дозволив констатувати доволі активний інтерес дослідників до питань онтогенезу довільної регуляції поведінки дітей, які були висвітлені в численних працях російських та українських психологів: Б. Ананьєва, В. Асніна, Л. Божович, Л. Виготського, Д. Ельконіна, О. Запорожця, В. Котирло, С. Рубінштейна, В. Селіванова та ін.  Учені вважають вольову поведінку соціальним утворенням як за змістом, так і за механізмами її розвитку, а джерелом формування вольової поведінки – взаємодію дитини з навколишнім світом (Н. Гуткіна, Л. Кожаріна, В. Котирло, Г. Люблінська, З. Мануйленко, Н. Непомняща, О. Смирнова, Н. Циркун, Т. Шульга). При цьому багатьма авторами відзначаються виражені індивідуальні відмінності в успішності становлення вольової поведінки дітей (В. Давидов, Т. Драгунова, Д. Ельконін, Л. Занков, Г. Костюк, Б. Теплов). Зокрема, В. Селіванов, В. Котирло, Г. Айзенк у своїх дослідженнях зазначають, що вольова регуляція якісно може відрізнятися в діяльності пізнавального спрямування і такій, яка вимагає від дитини певних фізичних зусиль.

Переорієнтація системи освіти на дитячу особистість в дошкільному навчальному закладі передбачає спрямування педагогічного процесу на досягнення вихованцями високого рівня сформованості їх вольової поведінки. Отже, необхідно враховувати в навчально-виховній роботі індивідуальну своєрідність особистісних властивостей кожної дитини, які проявляються в її діяльності через відповідну поведінку. Особливості вольової поведінки дитини проявляються у вольових якостях: «Воля проявляється завжди конкретно: у вигляді вольових якостей» (5, С. 7). Якщо дитина навчиться спрямовувати свої зусилля на досягнення певної мети, виявляти рішучість, а іноді й сміливість, стримувати свої емоції та дії, підкорятися правилам поведінки, бути в певній мірі самостійно, то згодом ці вольові прояви стануть вольовими рисами її характеру. А це позитивно вплине на оволодіння дитиною навчальною діяльністю, полегшить її адаптацію до шкільного навчання.