Особливості розвитку мови та спілкування у дітей з порушенням зору

ЗМІСТ

РОЗДІЛ 1. НАУКОВО-ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ РОЗВИТКУ ЗВ’ЯЗНОГО МОВЛЕННЯ В ДІТЕЙ З ПОРУШЕННЯМИ ЗОРУ        5

1.1        Поняття зв’язного мовлення        5

1.2 Особливості розвитку мовлення в дітей з порушеннями зору        10

1.3 Характеристика труднощів оволодіння мовою у дітей із порушенням зору.        16

РОЗДІЛ 2. ВИВЧЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ РОЗВИТКУ ЗВ’ЯЗНОГО        19

МОВЛЕННЯ ДІТЕЙ  ІЗ ПОРУШЕННЯМИ ЗОРУ        19

2.1 Рівні сформованості мови у дітей з порушеннями зору.        19

2.2 Організація та проведення обстеження дітей молодшого шкільного віку із порушенням зору        22

2.3 Аналіз результатів осбстеження мовлення дітей молодшого шкільного віку із порушеннями зору        29

ВИСНОВОК        32

ВСТУП

Розвиток мови в дітей із порушенням зору відбувається переважно як і у нормально бачачих.  Однак динаміка її розвитку, оволодіння чуттєвою її стороною, смисловою її наповненістю у дітей із порушенням зору здійснюється дещо складніше.

Уповільненість формування мови проявляється у ранні періоди її розвитку через недостатність активної взаємодії дітей, які мають патологію зору, з оточуючими людьми, а також збіднення предметно-практичного досвіду дітей.  У зв'язку з цим спостерігаються специфічні особливості формування мови, що виявляються в порушенні словниково-семантичної сторони мови, у формалізмі вживання великої кількості слів зі своїми конкретними чуттєвими характеристиками. Вживання їх дітьми занадто звужується, коли слово асоціюється лише з одним знайомим дитині предметом, його ознакою, або, навпаки, стає надто загальним, абстрактним від конкретних ознак і властивостей предметів і явищ навколишнього життя.

   Така розбіжність між словом і образом має місце і в мові зрячих молодших дошкільників.  Учень, вивчаючи нові слова «собака», «голуб», ніколи не бачив цих тварин, птахів, не знає їх прикмет.  При цьому він може вживати ці слова дуже активно, не знаючи і не маючи точного уявлення про ці предмети.

Порушення відповідності між словом і образом, вербалізм знань, дуже характерна риса сліпих і слабозорих, долається корекційною роботою, що ставить завдання щодо запобігання формалізму при вживанні слів.

Мета цієї роботи – розглянути особливості розвитку мови та спілкування у дітей з порушенням зору.

 Завдання:

 1.Вивчити наукову, методичну літературу з вивчення мови в дітей із порушенням зору.

 2. Провести теоретичний аналіз особливостей мовного розвитку дітей  із порушенням зору.

 Об'єктом у роботі виступає розвиток мови в дітей.

 Предметом – особливості мовного розвитку дітей  з порушенням зору.

Структура роботи. Робота складається зі вступу, двох розділів, трьох підрозділів, висновків та списку використаних джерел. Загальний обсяг роботи – 35 сторінок.

РОЗДІЛ 1. НАУКОВО-ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ РОЗВИТКУ ЗВ’ЯЗНОГО МОВЛЕННЯ В ДІТЕЙ З ПОРУШЕННЯМИ ЗОРУ

1.  Поняття зв’язного мовлення

Під зв'язною мовою розуміють семантичне розгорнуте висловлювання (ряд логічно об'єднаних речень), що забезпечує спілкування та взаєморозуміння.  Отже, основною характеристикою зв'язного мовлення є зрозумілість для співрозмовника.

   Зв’язне мовлення — це мовлення, у якому відображено всі істотні сторони його предметного змісту.  Мова може бути незв'язною з двох причин: або тому, що ці зв'язки не розпізнаються і не представлені у свідомості мовця, або ці зв'язки не виявляються належним чином у його мовленні.

У методиці термін «зв'язне мовлення» вживається в кількох значеннях:

1. Процес, діяльність мовця;
2. Продукт, результат цієї діяльності, текст, висловлювання;
3. Назва розділу роботи з розвитку мовлення.

У загальній системі роботи з розвитку мовлення в дошкільному навчальному закладі головне місце посідає завдання розвитку зв'язного мовлення.  Навчання зв'язного мовлення є і метою, і засобом практичного оволодіння мовою.  Зв'язне мовлення надзвичайно важливе для розвитку інтелекту та самосвідомості дитини;  позитивно впливає на формування таких важливих якостей особистості, як комунікабельність, доброзичливість, ініціативність, креативність, компетентність.  За допомогою добре розвиненого зв'язного мовлення дитина вчиться чітко і чітко мислити, встановлювати контакт з іншими, ініціювати власні думки, брати участь у різних видах дитячої творчості.