Особливості спілкування дітей молодшого шкільного віку з мовленнєвими порушеннями

Особливості спілкування дітей молодшого шкільного віку з мовленнєвими порушеннями

                                                      ЗМІСТ        

ВСТУП……………………………………………………………………………… 3

РОЗДІЛ I. ОГЛЯД ОСОБЛИВОСТЕЙ СПІЛКУВАННЯ ДІТЕЙ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ З ТПМ  В ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ

1. Визначення терміну «спілкування» у загальній та спеціальній літературі…………………………………………………………………… 6

2. Спілкування молодших школярів з нормотиповим розвитком та його особливості………………………………………………………………….. 7

3. Особливості спілкування дітей молодшого шкільного віку із ТПМ.. …..13

РОЗДІЛ II. СИСТЕМА ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНОГО ВПЛИВУ ДЛЯ ПОКРАЩЕННЯ СПІЛКУВАННЯ ДІТЕЙ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ ДЛЯ ДІТЕЙ ІЗ ТПМ  ШЛЯХОМ РОЗВИТКУ КОМУНІКАТИВНИХ УМІНЬ ПІД ЧАС ШКІЛЬНОГО НАВЧАННЯ

2.1. Поняття «комунікативні уміння» молодших школярів у спеціальній літературі……………………………………………………………………………18

2.2. Огляд методик з розвитку комунікативних умінь молодшого шкільного віку з тяжкими порушеннями мовлення під час шкільного навчання……………….20

ВИСНОВКИ……………………………………………………………………….25СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………………26

Актуальність теми.  Формування навичок міжособистісного спілкування, встановлення позитивних взаємовідносин з людьми - важливе психолого-педагогічне завдання у вихованні та навчанні молодшого школяра.  

Сфера міжособистісного спілкування в молодшому шкільному віці за останні роки привертала увагу багатьох дослідників. Природа спілкування, його вікові та індивідуальні особливості, механізми перебігу стали предметом вивчення філософів і соціологів Паригін Б.Д,  Кон І.С, психологів і педагогів в області вікової та дитячої психології Ельконін Д.Б,  Дагунова Т.В; Коломинський Я.Л, Обухова Л.Ф; Дубровіна І.В, логопедів Шеремет М.К, Мартиненко І.В., Марченко І.С. І це не випадково, адже саме в цьому віці, коли колектив ще тільки складається, легше виділити причини проблем у взаєминах і змінити положення дитини в класі.

Найважливішим ланкою розвитку дитини у розглянутий період є розвиток інтелектуальної сфери, яка значно впливає на розвиток всіх інших сторін психіки дитини. У молодшому шкільному віці високими темпами розвивається особистість дитини. Цей процес характеризується двома протилежними тенденціями: з одного боку, посилюються все більш тісні індивідуальні контакти, посилюється орієнтація на клас, з іншого боку, відбувається зростання самостійності, ускладнення внутрішнього світу і формування особистісних якостей.

Часто у дітей спостерігається страх бути відкинутим колективом. Емоційне благополуччя молодшого школяра все більше починає залежати від того місця, яке він займає в колективі, яке визначається, насамперед, ставленням та оцінками товаришів, які проявляються в процесі міжособистісної взаємодії.

Положення учня в класі може бути сприятливим, тоді він відчуває себе прийнятим в групу, відчуває симпатію з боку товаришів і сам їм симпатизує. Таку психологічну ситуацію учень переживає як почуття єдності з класом. При несприятливому становищі виникає стан психологічної ізоляції, що негативно позначається на формуванні особистості і може привести до дезадаптації дитини в школі.

Узагальнюючи досвід таких авторів, як Каган В.Е., Новикова Е.В, Зінченко С.М., Локалова Н.П., Прихожан А.М. та ін. компонентами соціально-психологічної адаптації молодших школярів у школі можна вважати: ефективність навчальної діяльності; засвоєння шкільних норм поведінки; успішність соціальних контактів; емоційне благополуччя.

Особливості мовленнєвого розвитку дітей із тяжкими порушеннями мовлення впливають на формування особистості дитини і всіх психічних процесів. Діти мають ряд психолого-педагогічних особливостей, що ускладнюють їх соціальну адаптацію і вимагають цілеспрямованої корекції наявних порушень. Особливості комунікативної діяльності відображаються на формуванні у дітей сенсорної, інтелектуальної та афективно-вольової сфер [13, с.23].