Дитяче експериментування як засіб формування допитливості та пізнавальних інтересів у дітей старшого дошкільного віку

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………… 3

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ ДОПИТЛИВОСТІ ТА ПІЗНАВАЛЬНИХ ІНТЕРЕСІВ ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ...............................................................5

1.1. Аналіз психолого-педагогічної літератури з теми дослідження..............................................................................................................5

1.2. Особливості та завдання розвитку пізнавальних інтересів у дітей старшого дошкільного віку.............................................................................12

1.3. Роль дитячого експериментування у розвитку пізнавальних інтересів дитини…………………………………………………………………20

РОЗДІЛ 2. ДОСЛІДНО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА РОБОТА З ФОРМУВАННЯ ПІЗНАВАЛЬНОГО ІНТЕРЕСУ У ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ………………………………………………………..28

2.1. Виявлення первинного рівня сформованості пізнавального інтересу у дітей старшого дошкільного віку………………….......................28

2.2. Комплекс завдань з використанням експериментів з об’єктами неживої природи для дітей старшого дошкільного…………………………...35

ВИСНОВКИ.............................................................................................41

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………….................44

ДОДАТКИ……………………………………………………………….47

ВСТУП

Дошкільне виховання виділяє основні орієнтири оновлення змісту освітньо-виховного процесу в рамках дошкільного закладу. Вона дає орієнтування на особистісну своєрідність кожної дитини, на встановлення довірливих партнерських відносин, розширення кругозору дитини, перетворення предметного середовища, забезпечення самостійної та спільної діяльності дітей у відповідності з їх бажаннями і схильностями.

Основним завданням освітніх програм є всебічний розвиток особистості, здатної не тільки вміло орієнтуватися в інформаційному просторі, але і активно, творчо перетворювати навколишню дійсність. При цьому велике значення має яскраво виражена пізнавальна активність дітей, яка реалізується через ряд особистісних властивостей, одним з яких є допитливість. Інтенсивність і варіативність прояву цієї властивості в значній мірі впливає на обсяг отримуваної інформації та дозволяє знаходити нестандартні вирішення різних ситуацій шляхом перетворення наявного досвіду і знань, тим самим розвиваючи гнучкість мислення та творчий потенціал дитини.

Проблему допитливості дітей дошкільного віку вивчали різні автори: як особливу форму пізнавальної активності (А. Абдуллаєв, М. Бєляєв, Н. Добринін, С. Рубінштейн); як щабель формування пізнавальних інтересів (М. Морозів, В. Подберезин, І. Квіток та ін.); як інтегративну якість особистості (Н. Лобова) .

Однак, незважаючи на різноплановість досліджень, проблема розвитку допитливості у дітей старшого дошкільного віку на даний момент залишається недостатньо вивченою.

На думку багатьох педагогів і психологів, допитливість, як загальна пізнавальна спрямованість особистості дитини, може бути основою виникнення стійкого пізнавального інтересу, спрямованого на певний предмет і певну діяльність; спрямованість дитини на пізнавальний матеріал приводить до допитливості; ця якість дозволяє дитині розширити уявлення і поглибити розуміння навколишньої дійсності [42].

У зв'язку з цим стає актуальним питання про спеціально організовану роботу, яка реалізує педагогічні умови, спрямовані на розвиток допитливості та пізнавальних інтересів старших дошкільників. Тому дане дослідження спрямоване на вивчення розвитку допитливості та пізнавальних інтересів у дітей старшого дошкільного віку.

Об'єкт дослідження: процес розвитку допитливості у дітей старшого дошкільного віку.

Предмет дослідження: можливості використання експериментальної діяльності як засіб розвиту допитливості та пізнавального інтересу у дітей старшого дошкільного віку