Педагогічні умови формування пізнавальної активності дітей старшого дошкільного віку в процесі ігрової діяльності

ВСТУП

Життя людини – це постійна динаміка різних видів її діяльності. Проте в усій різноманітності діяльностей, які освоює людина протягом життя, існує три види, що здійснюють найбільший вплив на розвиток її особистості. Це гра, навчання і праця. Генетично змінюючи одна другу, вони співіснують протягом всього життя людини [6, с. 16].

Гра, будучи простим і близьким людині способом пізнання навколишньої дійсності, повинна бути найбільш природним і доступним шляхом до оволодіння тими чи іншими знаннями, вміннями, навичками. Існуюча ж необхідність у раціональній побудові, організації та застосування її в процесі навчання і виховання вимагає більш ретельного і детального її вивчення.

При вивченні гри дослідники стикаються з її багатством, багатомірністю проявів, невизначеністю кордонів гри, з її феноменом першоджерела дозвілля, так і однією з форм людської діяльності.

Гра навчає, виховує, розвиває, соціалізує, розважає, дає відпочинок, не вносячи в зміст дозвілля нескінченні сюжети і теми життя та діяльності людини, зберігаючи при цьому свою самоцінність.

У грі виявляється характер дитини, її погляди на життя, ідеали. Самі того не усвідомлюючи, діти в процесі гри наближаються до вирішення складних життєвих проблем. Позбавлення дитини ігрової практики - це позбавлення її головного джерела розвитку: імпульсів творчості, ознак соціальної практики, багатства і мікроклімату колективних відносин, активізації процесу пізнання світу і т.п. [8, с. 56]. Для дітей гра - це продовження життя, де вигадка - грань правди.

Завдяки активності дитина вступає у життєво необхідні відносини з довкіллям і в спілкування з людьми. Активність розглядається педагогами як головна, пріоритетна передумова творчого й повноцінного навчання. Пізнавальна активність є основою засвоєння дитиною культурного досвіду людства, необхідною умовою формування розумових якостей особистості дошкільника, її самостійності, ініціативності, успішності, творчості, що в свою чергу, сприяє гармонійному становленню зростаючої особистості.

Різноманітні аспекти проблеми пізнавальної активності особистості знайшли відображення в працях М. Анцибор, Л. Аристової, М. Данилова, Б. Єсипова, І. Лернера, В. Лозової, М. Махмутова, Р. Нізамова, Н. Половнікової, О. Савченко, І. Харламова, Т. Шамової, Г. Щукіної та ін.

У дидактиці пізнавальна діяльність, яка завжди стимулюється пізнавальною активністю, тісно пов’язується з навчанням, оскільки в основі учіння як діяльності – діяльність пізнання у різних його аспектах. Відповідно принцип активності розглядається вченими (В. Лозова, П. Підкасистий, О. Савченко, Т. Шамова, Г. Щукіна, В. Ягупов та ін.) як один з головних у дидактичній системі, згідно якого навчання є ефективним тоді, коли діти виявляють пізнавальну активність, усвідомлюють необхідність і мету свого навчання, планують і організовують свою роботу, виявляють самоконтроль і самооцінку [12, с. 192].

Дослідженнями у галузі дошкільної освіти і дитячої психології (Л. Буркова, Т. Кондратенко, С. Ладивір, М. Лісіна, Л. Лохвицька, М. Поддьяков, О. Проскура, В. Суржанська, Г. Стадник, Т. Ткачук та ін.) доведено, що саме у дошкільному віці відбувається інтенсивне становлення пізнавальної активності, визначено її види, компоненти та критерії.

 Проблемою формування пізнавальної активності в дошкільній педагогіці займалися такі науковці, як Г. Антонова, Е. Баранова, О. Брежнєва, Н. Бушуєва, В. Волошина, Н. Даниленко, А. Дейкина, І. Карабаєва, Л. Лохвицька, І. Меліхова, Н. Пастушенко, І. Товкач, Т. Улькіна.

Актуальність даної проблеми зумовила вибір теми дослідження: «Формування пізнавальної активності дітей старшого дошкільного віку в процесі ігрової діяльності».

Об’єктом дослідження є процес формування пізнавальної активності.

Предметом дослідження є педагогічні умови формування пізнавальної активності.

Мета дослідження: розкрити педагогічні умови формування пізнавальної активності дітей старшого дошкільного віку в процесі ігрової діяльності.

Гіпотеза дослідження: процес формування пізнавальної активності засобами дидактичної гри буде ефективним за таких умов: