Виховання самостійності у дітей молодшого дошкільного віку

НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені М. П. ДРАГОМАНОВА

ФАКУЛЬТЕТ ПЕДАГОГІКИ І ПСИХОЛОГІЇ

Кафедра педагогіки і психології дошкільної освіти та дитячої творчості дивись правильний варіант у попердньому варванті роботи 

 Курсова робота  

на тему: “ Виховання  самостійності у дітей молодшого дошкільного віку”

Студентки 203 ДПР групи

спеціальності «Дошкільна освіта»

Новак Марії Станіславівни

Науковий керівник:

кандидат психологічних наук

Поліщук Катерина Миколаївна

Національна шкала ________

Кількість балів: ___________

Оцінка: ECTS _____________

 Київ 2020

ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………………………...3

РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ВИХОВАННЯ САМОСТІЙНОСТІ У ДІТЕЙ МОЛОДШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ………………………………….6

1.1. Поняття самостійності в психолого-педагогічних дослідженнях…….6

1.2. Особливості прояву самостійності у молодшому дошкільному віці..11

РОЗДІЛ ІІ. ВИВЧЕННЯ САМОСТІЙНОСТІ У ДІТЕЙ МОЛОДШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ…………………………………………………………..18

2.1. Діагностика рівнів сформованості самостійності у дітей молодшого дошкільного віку (констатувальний етап)…………...………………………….18

2.2. Рекомендації вихователям та батькам щодо виховання самостійності у дітей молодшого дошкільного віку……………………………………………...24

ВИСНОВКИ…………………………………………………………………31

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ…………………………………………………….33

ДОДАТКИ  де? Додай хоч один

ВСТУП

Актуальність дослідження. Самостійність – здатна до постійного розвитку особистісна якість, першооснови якої закладаються в дошкільному віці.

Діти за своєю природою активні, дуже часто прагнуть виконувати різні дії самостійно. Формування і розвиток активності і самостійності необхідно розглядати як невід'ємну сторону виховання дітей молодшого дошкільного віку. І завдання дорослих – розвивати цю активність, спрямовувати її в потрібне русло.

Перші прояви самостійності вбачаються педагогами і психологами (Н. Аксаріна, Б. Ананьєв, Р. Буре, Є. Герасимова, С. Кривіна, М. Лісіна та ін.) в молодшому дошкільному віці, який за визначенням А. Леонтьєва є періодом «первісного фактичного становлення особистості». У  молодшому дошкільному віці вже спостерігається певна основа для розвитку самостійності, першопочаток якої був закладений у 3-річному віці.

Вивчення проблеми самостійності дітей молодшого дошкільного віку в даний час є актуальним і ведеться в різних аспектах. Досліджуються: сутність самостійності, її природа (Г. Балл, П. Підкасистий, А. Хрипкова); структура та співвідношення компонентів самостійності (Г. Годіна, Т. Гуськова, Ю. Дмитрієва); етапи, умови і методи розвитку самостійності (З. Єлісєєва, Н. Кривова, К. Кузовкова, А. Люблінська); взаємозв’язок самостійності з різними психічними процесами (Т. Горбатенко, Д. Ольшанський, Н. Циркун); значення і роль самостійності як фактора адаптації до дошкільного закладу освіти (Т. Філютіна). Наявні наукові дані свідчать про те, що проблема виховання самостійності у дошкільнят розглядається у двох аспектах: розумовому (Т. Зенцова, Л. Лабашова, М. Силаєва, Т. Миш’якової, І. Сліто, У. Ульєнкова) і моральному (О. Акулова, Н. Годіна, А. Кузіна, Л. Пустиннікова та ін.). У ряді робіт відзначається, що до кінця дошкільного віку в умовах оптимального виховання і навчання діти можуть досягти виражених показників самостійності в різних видах діяльності: у грі (Н. Михайленко), у праці (Р. Буре, М. Крулехт), у пізнанні (А. Матюшкін, З. Михайлова, Н. Подд’яков), у спілкуванні (Л. Артемова, Е. Кравцова). У силу нерозривного зв’язку з активністю, творчою спрямованістю особистості взагалі, самостійність чинить постійний вплив на рівень розвитку творчих здібностей дітей, на характер протікання ігрової, трудової, навчальної діяльності.