Виховання правильної вимови дітей старшого дошкільного віку

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ

УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ГНАТЮКА

Факультет педагогіки і психології

кафедра педагогіки і методики

початкової та дошкільної освіти

МАГІСТЕРСЬКА РОБОТА

Виховання правильної вимови дітей

старшого дошкільного віку

Спеціальність 012 Дошкільна освіта

ВИКОНАЛА:

студентка групи мДО-21

факультету педагогіки і психології

Вітюк Юлія Іванівна

НАУКОВИЙ КЕРІВНИК:

кандидат філологічних наук

Юрків Мирослав Михайлович

Тернопіль – 2021

ВСТУП        3

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ПРАВИЛЬНОЇ ЗВУКОВИМОВИ ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ        7

1.1 Поняття «звукова культура мовлення» у психолого-педагогічній літературі..7

1.2.Вікові особливості психічного розвитку дітей старшого дошкільного віку        12

1.3. Діти із загальним недорозвиненням мовлення (ЗНМ)        23

Висновок розділу І        38

РОЗДІЛ 2.  МЕТОДИКА НАВЧАННЯ ПРАВИЛЬНОЇ ЗВУКОВИМОВИ ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ        40

2.1. Етапи та прийоми навчання дітей правильній звуковимові        41

2.2.        Виховання звукової культури мовлення у дітей старшого дошкільного віку засобами дидактичних ігор та вправ        49

2.3.        Організація та зміст експериментального дослідження        52

2.3. Методичні рекомендації батькам, вихователям дошкільних навчальних закладів щодо навчання дітей старшого дошкільного віку правильній вимові        70

Висновки розділу II        73

ВИСНОВКИ        75

ВИКОРИСТАНІ ДЖЕРЕЛА        77

ДОДАТКИ        85

ВСТУП

Актуальність теми: Невід’ємною умовою успішної реалізації та повноцінного розвитку дитини є розвинуте мовлення. Це фундамент, на якому формуються не тільки соціальні стосунки, а й психологічне становлення. Для активного розумового розвитку, пізнавальної діяльності потрібно розвивати багатство та правильність мови. Тоді дитині легше висловлювати власну думку та будувати стосунки з дорослими та однолітками.

Розвиток мовлення дошкільника відбувається за законами рідної мови, засвоєння звукової культури. В основі елементів мовлення є вимова. Формування у дітей правильної вимови — складний процес, адже дитина вчиться керувати своїми мовленнєвими органами, осягати те, що їй говорять дорослі, контролювати мовлення інших та своє. Цей процес для багатьох дітей буває важким та затягується. Дефекти вимови не зникають самі собою, та за сприятливих умов навчання діти схильні до самовиправлення.

До кінця дошкільного віку діти мають вимовляти чітко свистячі, шиплячі, сонорні, володіти дикцією та навичками правильного дихання. На думку А. Богуш звукова культура мовлення містить такі складові: чітка артикуляція звуків рідної мови, орфоепічна та фонетична правильність мовлення, фонематичний слух, мовне дихання, темп мови, сила голосу та інтонаційні засоби (наголоси, ритм, тембр, мелодика та логічні паузи) [16].

Під час навчання дітей мовленню, на думку дослідників А.Богуш, Н.Луцан, Н.Лисенко важливим є фонематичний слух. Важливо працювати із комплексом звуків, розуміти значення та смисл слова. Але виокремлювати звуки у слові дітям важко, адже вони не володіють необхідними для цього аналітичними засобами. [24, c. 143].

Дошкільний вік – це час динамічного розвитку мовлення та опанування правильною вимовою. Часто у дітей старшого дошкільного віку та молодших школярів виникає звичка нечистої мови, яка пов’язана з неправильним вихованням.