Стилістично знижена лексика у художньому дискурсі Любка Дереша

Міністерство освіти і науки України

Галицький коледж імені В’ячеслава Чорновола

Циклова комісія дисциплін видавничої справи та редагування

Курсова робота

з дисципліни

«Сучасна українська літературна мова і практична стилістика»

на тему:

Стилістично знижена лексика

у художньому дискурсі Любка Дереша

 (на матеріалі книги «Трохи Пітьми»)

Виконала:

студентка групи В-31

Тимчук Тетяна

Науковий керівник:

Прокопишин Юлія Василівна

Оцінка[pic 1]

Тернопіль ⎯ 2017

[pic 2]

1. ЗМІСТ

ВСТУП        3

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ДОСЛІДЖЕННЯ СТИЛІСТИЧНО ЗНИЖЕНОЇ ЛЕКСИКИ        6

1.1. Поняття стилістично зниженої лексики        6

1.2. Джерела формування й поповнення стилістично зниженої лексики в художній літературі        16

РОЗДІЛ 2. ПРАКТИЧНЕ ВЖИВАННЯ СТИЛІСТИЧНО ЗНИЖЕНОЇ ЛЕКСИКИ У РОМАНІ ЛЮБКА ДЕРЕША «ТРОХИ ПІТЬМИ»        20

2.1. Роман «Трохи пітьми» Любка Дереша в сучасному українському дискурсі        20

2.2. Використання діалектизмів: тематичний і структурно-семантичний аспекти        23

2.3. Використання сленгізмів: тематичний і функціонально-семантичний аспекти        27

2.4. Використання ненормативної лексики: тематичний і структурно-семантичний аспекти        32

ВИСНОВКИ        36

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ        38

ДОДАТКИ        42

ВСТУП[pic 3]

Однією з найважливіших ознак літературної мови є володіння виразними засобами мови й уміння їх використовувати. Для дотримання цієї вимоги необхідно мати чітке уявлення про стилістичну градацію мовних одиниць та їхнє призначення. Зараз відбувається очевидне зниження (усереднення, масовізація, огрубіння) мовного стандарту, що супроводжується активним уведенням елементів розмовного мовлення. Спостерігається посилення впливу зниженого типу мовлення на літературну мову.

Актуальність теми зумовлена, з одного боку, недостатнім вивченням функціонування стилістично знижених лексем сучасної української мови, з іншого, активізацією за останнє десятиліття уживання стилістично зниженої лексики в художній літературі. Із набуттям статусу державної перед українською мовою відкрилися можливості для повноцінного її функціонування у всіх сферах життя. Одним із наслідків соціальних трансформацій стала зміна співвідношення нормативного та ненормативного в мові. Не лише в усному мовленні, а й в художній літературі відбувається стрімке використання жаргонної, зниженої, розмовної, навіть нецензурної лексики. Виникла необхідність ґрунтовнішого вивчення і дослідження стилістично зниженої лексики [18]. Це посилило інтерес науковців, про що свідчать публікації багатьох українських мовознавців, зокрема В. Різуна, М. Жовтобрюха, Б. Коваленка, Є. Карпіловської, Л. Масенка,                 Л. Ставицької, О. Сербенської, О. Тараненка, О. Стешова, Н. Третяк та ін. Зростання дослідницького інтересу щодо стилістично зниженої лексики, зокрема, пов’язане, по-перше, з невичерпним мовотворчим потенціалом таких слів і виразів (навіть попри притаманні їм негативні конотації); по-друге, з активним проникненням неформальних елементів у сферу літературної мови, насамперед мову художньої літератури.

Мета роботи полягає в описі одиниць стилістично зниженого мовлення на матеріалі твору сучасного українського прозаїка Любка Дереша «Трохи пітьми».[pic 4]

Звернення до творів художньої літератури зумовлене тим, що представлене у них мовлення персонажів є, по суті, відображенням реального мовного існування суспільства.

Реалізація поставленої мети передбачає виконання таких завдань:

• з’ясувати суть поняття «стилістично знижена лексика»;
• дослідити джерела формування й поповнення стилістично зниженої лексики в художній літературі;
• схарактеризувати роман «Трохи пітьми» Любка Дереша у сучасному літературному дискурсі;
• схарактеризувати діалектизми за тематичними та структурно-семантичними аспектами;
• схарактеризувати сленгізми за тематичними та функціонально-семантич-ними аспектами;
• схарактеризувати ненормативну лексику за тематичними та функціонально-семантичними аспектами.

Об’єктом дослідження є стилістично знижена лексика.

Предметом дослідження виступає аналіз стилістично знижених лексем у сучасній українській постмодерністській прозі на прикладі твору «Трохи пітьми» Любка Дереша.