Сниженная лексика в "Зеленой миле"

ЗМІСТ

ВСТУП ………………………………………………………………………..        3-7

РОЗДІЛ 1. ЗНИЖЕНА ЛЕКСИКА ЯК ОБ’ЄКТ ДОСЛІДЖЕННЯ У ЛЕКСИКОЛОГІЇ ……………..………………………………………………        8-33

1. Поняття «знижена лексика» та її класифікація …..……………        8-15
2. Проблеми дефініції сленгових лексем у мовознавстві ………..        15-33

РОЗДІЛ 2. ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА ПЕРЕКЛАДУ З АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ УКРАЇНСЬКОЮ (РОСІЙСЬКОЮ) ……………………………………..…        34-60

1. Структурно-семантичні та функціональні особливості сленгу англійської мови ……………………………………………..….…        34-43
2. Лексичні проблеми перекладу з англійської мови українською (російською) ………………………………………………………..        43-57
3. Стилістичні проблеми перекладу з англійської мови українською (російською) ……………………………………………………..…        57-60

РОЗДІЛ 3. ЛЕКСИЧНІ Й ФУНКЦІОНАЛЬНІ РІЗНОВИДИ СЛЕНГУ СУЧАСНОЇ АМЕРИКАНСЬКОЇ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ У ПЕРЕКЛАДІ РОСІЙСЬКОЮ АБО УКРАЇНСЬКОЮ МОВАМИ (ЗА МАТЕРІАЛАМИ РОЗМОВНОГО ТЕКСТУ ФІЛЬМУ «ЗЕЛЕНА МИЛЯ»; ПЕРЕКЛАД РОСІЙСЬКОЮ МОВОЮ Д.ПУЧКОВА; ПЕРЕКЛАД УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ АВТОРА ДАНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ОЛЕКСАНДРА …) ……        61-86

3.1. Переклад розмовного тексту фільму: переваги і недоліки……61-68

3.2. Види, функції та способи перекладу сленгу розмовного тексту фільму «Зелена миля» (переклад російською мовою Д.Пучкова; переклад українською автора даного дослідження Олександра …) …………………………………………………………………...…….69-86              

ВИСНОВКИ ……………………………………………………………..……87-89

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ………………………………..        90-93

ВСТУП

        Актуальність дослідження визначається необхідністю повнішого виявлення та всебічного дослідження проблеми передачі англійського сленгу українською мовою для досягнення адекватності перекладу.

Інтерес дослідників до різновидів ненормативної лексики, особливо до такого специфічного, яким є сленг, існував завжди.

На сьогодні існує невелика кількість наукових робіт з питань використання англійського сленгу і його відображення при перекладі українською (російською) мовою. Даний факт пояснюється, по-перше, незвичайною складністю проблеми англійського просторіччя, по-друге, в утвердженому вітчизняною англістикою погляді не просторіччя, як на щось негативне, що не заслуговує наукового опису. Саме теорія «відхилення» від стандарту виключала комплексне вивчення способів передачі англійського сленгу. На проблему виділення або не виділення сленгу з ряду інших субстандартних форм мови як поняття і як терміну у вітчизняних та зарубіжних мовознавців існує кілька різних точок зору.

        При цьому сленг виступає «невід’ємною частиною будь-якої розвиненої мови, що виникла як неминучий наслідок кодифікації національної мови» [15].

        Сленг є одним з найспецифічних видів ненормативної лексики. Під поняття «сленг» підводяться різнорідні явища лексичного і стилістичного плану. У межах однієї категорії об’єднуються лексеми, які ідентичні певному набору ознак (пейоративність значення, яскрава експресивно-емоційна забарвленість, обмеженість вживання порівняно з літературною мовою, постійне оновлення лексики).

        Сленг привертає увагу метафоричністю, виразністю, «не традиційністю» номінації. Сленгові лексеми використовуються зі стилістичною метою – для створення ефекту новизни, незвичайності, виділення серед визнаних зразків; для передачі певного настрою того, хто говорить; для надання висловлюванню конкретності, образності, точності, стислості; щоб уникнути штампів і мовних кліше [34].

        Англійський сленг своєрідний і неповторний. Він виникав і виникає в надрах самої англійської мови, у різних соціальних сферах і вікових групах як прагнення до стислої виразності; іноді як протест проти довгого слова, як бажання по-своєму назвати предмет або його властивості. Особливо пишно розквітає сленготворчість у періоди крупних соціальних змін, війн, економічних і культурних зрушень, коли відчутна потреба змінити те, з чим зіштовхуються щодня. Хоч далеко не все у слензі допустимо, він помітно прикрашає усне англійське мовлення гнучкістю, дотепністю, живістю.