Особливостi вивчення художньо - iсторичних творiв учнями основноi школи

ОСОБЛИВОСТІ ВИВЧЕННЯ ХУДОЖНЬО-ІСТОРИЧНИХ ТВОРІВ УЧНЯМИ ОСНОВНОЇ ШКОЛИ

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………….………….……….3

РОЗДІЛ 1. ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ ТА МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ АКТИВІЗАЦІЇ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ…………...........6

1.1. Психолого-педагогічні аспекти розвитку пізнавальної діяльності учнів основної школи..............................................................................................6

1.2. Літературно-методичні основи активізації пізнавальної діяльності школярів на уроках української літератури………………….................16

РОЗДІЛ 2. МЕТОДИЧНА МОДЕЛЬ ВИВЧЕННЯ ХУДОЖНЬО-ІСТОРИЧНИХ ТВОРІВ УЧНЯМИ ОСНОВНОЇ ШКОЛИ.....................21

2.1. Урок-діалог «Екскурс у минуле – шлях до пізнання літератури» в процесі вивчення літописних оповідей у 5-му класі..................................................21

2.2. Моделі інтегрованих уроків у процесі вивчення творів В. Малика «Фірман султана» у 8 класі та А. Кащенка «Над Кодацьким порогом» у 7 класі...................................................................................................................30

ВИСНОВКИ…………………………………………………………........…….34

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………….................35

ВСТУП

Важливим джерелом активізації пізнавальної діяльності учнів під час вивчення української літератури про минуле є сучасна наукова думка про історичні художні твори, на яку має спиратися вчитель у своїх поясненнях, коментарях, завданнях школярам. Українську художньо-історичну літературу досліджують С.Андрусів, А.Гуляк, В.Дончик, М.Корпанюк, Т.Литвиненко, М.Слабошпицький, М.Сулима, В.Шевченко та інші.

У сучасній методичній науці значну увагу розвитку пізнавальної діяльності учнів приділяють О.Бандура, Н.Волошина, А.Градовський, С.Жила, О.Ісаєва, Я.Колокольцев, Л.Мірошниченко, А.Ситченко, О.Телехова, Г. Токмань, зокрема використання міжпредметних зв’язків простежуємо в колі наукових інтересів таких українських дослідників, як Л.Бондаренко, А.Градовського, В. Гриневича, С.Жили, Л.Мірошниченко, С.Пультера.

Проте спеціальних досліджень, присвячених активізації пізнавальної діяльності учнів основної школи у процесі вивчення художньо-історичних творів, немає. На часі системне визначення ефективних технологій інтелектуально насиченого прочитання художньо-історичного твору, створення діалогічних моделей взаємодії.

Зважаючи на недостатнє теоретичне вивчення і високу практичну значущість означеної проблеми, темою дипломної роботи обрано “Активізація пізнавальної діяльності учнів основної школи на уроках української літератури в процесі вивчення художньо-історичних творів”.

Об’єктом дослідження є навчальний процес на уроках української літератури основної школи.

Предмет дослідження – зміст, форми, методи і прийоми активізації пізнавальної діяльності учнів під час вивчення художньо-історичних творів на уроках української літератури основної школи.

Мета дослідження

Метою дослідження є створення методичної моделі активізації пізнавальної діяльності учнів основної школи в процесі вивчення художньо-історичних творів.

Відповідно до мети та гіпотези дослідження було визначено такі завдання:

1. дослідити стан проблеми в теорії та практиці шкільного вивчення літератури;
2. визначити зміст і характер пошукової діяльності школярів у процесі вивчення художньо-історичного твору;
3. розробити методичну модель з розвитку пізнавальної діяльності учнів на уроках української літератури основної школи.

Методологічною основою дослідження є система положень психолого-педагогічних праць про умови активізації навчальної діяльності школярів. В основі дослідження - концепти психологів Г.Костюка, Л.Виготського, ідеї педагогів Г.Ващенка, В.Сухомлинського, аспекти методичної системи Н.Волошиної, Б.Степанишина, А.Ситченка, Г.Токмань.