Соціально-педагогічні умови формування навиків колективної взаємодії молодших школярів у позаурочній діяльності

ЗМІСТ:

ВСТУП        3

РОЗДІЛ 1.  ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ КОЛЕКТИВНОЇ ВЗАЄМОДІЇ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ

1.1.        Феноменологія поняття «колективної взаємодії»        5

1.2.        Формування колективної взаємодії молодших школярів як педагогічна проблема        8

1.3.    Функціональна роль педагогічної взаємодії початкової загальноосвітньої школи та соціального педагога у стимулюванні позаурочної діяльності учнів        11

РОЗДІЛ 2. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА СИСТЕМА ФОРМУВАННЯ КОЛЕКТИВНОЇ ВЗАЄМОДІЇ МОЛОДШОГО ШКОЛЯРА У ПОЗАУРОЧНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ

2.1.    Процедура проведення досліджень по формування колективної взаємодії молодших школярів        16

2.2.    Програма організації колективної взаємодії молодших школярів у позаурочній діяльності        19

2.3.    Аналіз впровадження експериментальної соціально-педагогічної програми по формуванню колективної взаємодії молодших школярів        27

ВИСНОВКИ        29

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ        30

ДОДАТКИ

ВСТУП

Сучасні умови розвитку та становлення шкільної освіти як якісно нової педагогічної системи пов’язані, зокрема, із входженням у європейський освітній простір, що актуалізує процес переосмислення сталої вітчизняної освітянської практики та стимулює пошук нових педагогічних підходів до вдосконалення системи освіти школярів.

Сучасні умови стрімкого і, водночас, складного етапу розвитку України як демократичної держави недостатньо ефективно сприяють навіюванню моральних норм та утвердженню загальнолюдських цінностей, що виявляється у домінуванні в учнівської молоді нігілізму, агресивності, прагматизму. Як засвідчує шкільна практика у наш час у життєдіяльності учнівського колективу спостерігається криза духовності, низький рівень культурної комунікації. Такі моральні чесноти як добро, людяність, відповідальність, почуття власної гідності, скромність, чесність стають усе менш поширеними в дитячих колективах, а, отже, нечасто постають як домінуючі цінності підростаючого покоління [2, с. 67]. Педагогічний досвід, нажаль, підтверджує актуальність проблеми взаємин особистості дитини та колективу, ціннісного ставлення учнівської молоді до колективного спілкування та колективної взаємодії.

За таких обставин набуває особливої гостроти педагогічна площина віднаходження для науковців таких технологій, методів та форм, які будуть спроможні проектувати взаєморозуміння школярів, їх згуртованість та суспільну консолідацію.

Проблемі колективної взаємодії учнів присвячено багато праць, які репрезентує науково-педагогічна спадщина А. Макаренка [13], В. Сухомлинського [21], І. Іванова. Різні аспекти стосовно саме дітей молодшого шкільного віку перебувають у полі зору сучасних науковців, зокрема І. Беха, Т. Борисенка, Н. Волкової, Л. Долинської, І. Зимньої, М. Кагана, О. Казакової, О. Киричука, Н. Коломінського, Є. Коротаєвої, Л. Присяжнюк, О. Чернякової та ін.

Втім, питання організації колективної взаємодії учнів саме молодшого шкільного віку потребує більш ґрунтовного висвітлення.

Актуальність проблеми дослідження, її теоретична значущість та практична потреба у визначенні шляхів її розв’язання, пов’язаних із поступовим формуванням навиків колективної взаємодії учнів молодшого шкільного віку й зумовило вибір теми курсової роботи: «Соціально-педагогічні умови формування навиків колективної взаємодії молодших школярів у позаурочній діяльності».

Об'єкт дослідження: колективна взаємодія молодших школярів.

Предмет дослідження: формування навичок колективної взаємодії у молодших школярів у позаурочний час.

Мета курсової роботи полягає в обґрунтуванні соціально-педагогічних умов формування навиків колективної взаємодії в учнів початкових класів.

Для досягнення поставленої мети необхідним постало розв’язання наступних завдань дослідження:

1. на основі аналізу соціологічної та психолого-педагогічної наукової літератури конкретизувати поняття «колективна взаємодія»;
2. розкрити своєрідність й потужність впливу такого феномену як «колективна взаємодія»;
3. розробити й експериментально впровадити комплексну програму по формуванню навиків колективної взаємодії  в учнів початкових класах «Ми - команда».

Гіпотеза дослідження полягає в тому, що формування у дітей молодшого шкільного віку навиків колективної взаємодії сприятиме підвищенню рівня позитивної соціалізації учнів, налагодженню міжособистісних стосунків у класі.