Спілкування як основна умова формування особистості

Спілкування як основна умова формування особистості ПЛАН

Вступ …………………………..……………………………………………………..3 Розділ 1. Психологічний зміст особистості 5

1.1. Поняття особистості 5

1.2. Погляди на структуру особистості 10

Розділ 2. Процес становлення та розвитку особистості 13

2.1.Фактори становлення особистості 13

2.2.Особливості й умови розвитку особистості як суб'єкта життєтворчості 18

Розділ 3. Спілкування як основна умова формування особистості 26

Висновки…………………………………………………………………………….36

Список використаної літератури

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Проблема особистості - одна з центральних у курсi психологiї. Про її складнiсть та багатограннiсть свiдчить навiть той факт, що сьогоднi існує понад 50 визначень поняття “особистiсть”. За теоретичною i практичною значущістю вона належить до однiєї з фундаментальних проблем. Проектування i дiагностика особистостi, визначення оптимальних умов i найефективніших шляхiв її формування неможливi без знання структури особистостi та закономiрностей її становлення й розвитку.

Слово “особистiсть” походить вiд латинського persona, що означає ритуальну маску, яку знiмали з обличчя померлого у Стародавньому Римi. Вона втiлювала iм’я, iндивiдуальнi права i привiлеї, якi передають у спадок. У вiтчизнянiй психологiї найвiдомiші дослiдження в галузi особистості пов’язанi з теоретичними працями школи Л. Виготського.

Особистісний розвиток людини несе на собі печатку його вікових та індивідуальних особливостей, які необхідно враховувати в процесі виховання. З віком пов'язані характер діяльності людини, особливості його мислення, коло його запитів, інтересів, а також соціальні прояви. Разом з тим кожному віку властиві свої можливості та обмеження в розвитку [1, с. 78].

Так, наприклад, розвиток розумових здібностей і пам'яті найбільш інтенсивно відбувається в дитячі та юнацькі роки. Якщо ж можливості цього періоду в розвитку мислення і пам'яті не будуть належною мірою використані, то в більш пізні роки вже важко, а іноді й неможливо надолужити згаяне. У той же час не можуть дати ефекту спроби забігати вперед, здійснюючи фізичний, розумовий і моральний розвиток дитини без урахування його вікових можливостей.

У вітчизняній психології проблемі спілкування присвятили свої праці

Л.С. Виготський, С.Л. Рубінштейн, О.М. Леонтьєв, Б.Г Ананьєв, М.М. Бахтін,

Г.М. Андрєєва, А.В. Петровський, В.Н. Мясищев, О.О. Бодальов,

Л.А.Петровська та інші психологи, які розглядали спілкування як неодмінну умову психічного розвитку людини, формування її внутрішнього світу, засвоєння нею соціального досвіду.

Предметом даного дослідження є поняття особистості.

Об’єктом даного дослідження є закономірності становлення та розвитку особистості.

Метою даної курсової роботи є на основі проведеного емпіричного дослідження з’ясувати закономірності становлення і розвитку особистості як суб'єкта життєтворчості.

З поставленої мети випливають такі завдання:

- встановити поняття особистості;

- визначити закономірності становлення та розвитку особистості;

- проаналізувати особливості спілкування як основної умови

формування особистості;

У даній роботі використовувалися такі