Психологічні відмінності у поведінці екстравертів та інтровертів

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ КЗВО «ДНІПРОВСЬКА АКАДЕМІЯ НЕПЕРЕРВНОЇ ОСВІТИ» ДОР»

Кафедра психології

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни «Загальна психологія»

Психологічні відмінності у поведінці екстравертів та інтровертів

Студентки 2 курсу групи

спеціальності 053 «Психологія»

Штанько Ю. О.

Керівник курсової роботи:

Хватова О. Г. ст. викладач

Національна шкала _________

Кількість балів: ____ Оцінка: ECTS ____

Члени комісії

___________________________________

(підпис) (прізвище та ініціали)

___________________________________

(підпис) (прізвище та ініціали)

___________________________________

(підпис) (прізвище та ініціали)

м. Дніпро – 2022

ЗМІСТ

1. Вступ
2. Характеристика понять «екстраверсія» і «інтроверсія»
3. Психологічні теорії дослідження екстраверсії і інтроверсії
4. Відмінні особливості екстравертів та інтровертів
5. Емпіричне дослідження агресії і особливостей її прояву

1.  Цілі та завдання дослідження
2. Методика дослідження
3. Результати дослідження
4. Обробка результатів дослідження
5. Аналіз результатів дослідження

1. Висновки
2. Перелік використаної літератури
3. Додаток

ВСТУП

Людина не тільки пізнає дійсність в процесах сприймання, пам’яті, мислення, уяви, але разом з тим так чи інакше ставиться до різних фактів життя, переживає ті чи інші емоції та почуття по відношенню до них. Одні явища дійсності радують її, інші засмучують, одні викликають захоплення, інші – бентежать тощо. Радість, смуток, захоплення, гнів та ін. – все це різні види суб’єктивного відношення людини до дійсності, переживання того, що на неї діє. Емоції та почуття органічно взаємопов’язані, але за змістом і формою переживання вони не тотожні. Почуття – це переживання людиною свого ставлення до того, що вона пізнає, робить, до інших людей і до самої себе. Емоція — це загальна активна форма переживання організмом своєї життєдіяльності.

Реакція психіки на задоволення або незадоволення потреби - це просте, безпосереднє, короткоплинне переживання людини в даний момент. Відносини між людьми, ставлення до навколишнього, задоволення різноманітних потреб сформували почуття, які характерні лише для людини (наприклад: почуття сорому, совісті, сумніву, допитливості). Емоційна сфера особистості є одним із регуляторів поведінки людини, джерелом пізнання, показником складних та різноманітних взаємовідносин між людьми. Важливою складовою людської життєдіяльності є її спілкування. Потреба в контакті з подібними до себе існує й у тваринному світі, однак спілкування – величезний дар, здобуток суспільного буття людини. Завдяки спілкуванню людина пізнає світ і себе, власну духовність, виконує спільну діяльність, підтримує психологічний зв’язок з іншими людьми, зберігає емоційний статус та ін.

Але для різних типів особистостей, такі як інтроверти та екстраверти характерні свої прояви та ознаки в комунікаціях між людьми. Екстраверсія та інтроверсія – характеристика особистості, що визначає спрямованість психічної діяльності людини на об’єкти зовнішнього світу або на самого себе. Ці характеристики належать до особливостей темпераменту – психічної властивості особистості. Кожному з типів темпераменту (сангвінік, холерик, флегматик, меланхолік) властиві своєрідні психологічні особливості. Певні властивості темпераменту створюють, за К.Юнгом, екстравертований та інтровертований типи, які проявляються у поведінці в ситуаціях спілкування людини та позначаються на його особливостях. Психолог з Університету Міннесоти Колін Де Янг одним з перших звернув увагу на відмінності в роботі мозку екстравертів та інтровертів. Ця концепція була розвинена Г.Айзенком, який дав їй визначену фізіологічну інтерпретацію, стверджуючи, що в основі проявів лежать вроджені особливості ЦНС.