Формування усних обчислювальних навичок молодших школярiв

Ірина Карабут

Сумський державний педагогічний університет

імені А.С. Макаренка

ФОРМУВАННЯ УСНИХ ОБЧИСЛЮВАЛЬНИХ НАВИЧОК МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ

Анотація. У статті розкрита сутність поняття «обчислювальні навички» з’ясовано зміст обчислювальних навичок та усних обчислювальних навичок молодших школярів; висвітлено актуальність їх вивчення та наведено декілька видів завдань для усного обчислення.

Ключові слова: обчислювальні навички, молодші школярі, усне обчислення, командна робота.

Постановка проблеми. У зв’язку з розвитком обчислювальної техніки і використанням її в повсякденному житті, обчислювальні навички відійшли на другий план в усіх сферах, і освіта не є виключенням. Научання дітей швидко і правильно робити усні обчислення допомагає їм як в подальшій роботі з числами, так і в плані практичної значущості цих навичок для подальшого навчання в школі. Міцні навички усних обчислень допомагають учням глибоко усвідомити закони і властивості дій та творчо користуватися ними в процесі обчислень, вибираючи найефективніші прийоми їх виконання; це має важливе значення для загального математичного розвитку учнів [5].

Аналіз останніх досліджень і публікацій.Питанням формування усних обчислень молодших школярів переймались психологи, методисти, вчителі М. Бантова, Е. Дубинчук, Н. Істоміна, М. Моро, О. Столяр, Н. Стефанова, С. Царьова та інші. Такі вчені, як М. Акимова, С. Бондаренко, Е. Заїка, В. Козлова, свої роботи присвятили вивченню проблеми навчання дітей основним прийомам розумової діяльності[2].

Згідно з Типовою освітньою програмою під керівництвом Б. Шияна Метою математичної освітньої галузі є розвиток математичного мислення дитини, здатностей розуміти й оцінювати математичні факти й закономірності, робити усвідомлений вибір, розпізнавати в повсякденному житті проблеми, які можна розв’язувати із застосуванням математичних методів, моделювати процеси та ситуації для вирішення проблем. Для досягнення вище зазначеної мети,одним із завдань передбачається формування та розвиток усвідомлених і міцних обчислювальних навичок[4].

Зважаючи на те, що питання обчислювальних навичок учнів не є достатньо дослідженим і набуває не аби якої  важливості для освітнього процесу початкової ланки освіти, саме це стало мотивом для вибору зазначеної теми статті.

Мета статті – охарактеризувати вправи для формування і розвитку усних обчислювальних навичок.

Виклад основного матеріалу. Формування обчислювальних навичок та вмінь – цілеспрямований процес оволодіння арифметичними діями над числами в ході ефективної взаємодії вчителя та учнів. На думку автора, саме це, в початкових класах вчитель повинен сформувати навички та вміння безпомилково виконувати арифметичні дії та розуміти їх зміст, володіти поняттями, що пов'язують компоненти арифметичних дій та операції над ними[6].

Формування міцнихнавичок усного обчислення допомагають учням вміло застосовувати їх на практиці в процесі обчислень, обирати ефективні прийоми їх виконання. Усні обчислення допомагають не лише вирішувати ті чи інші завдання, вони активізують мислення школярів, виховують увагу, зосередженість і сприяють розвитку кмітливості. Володіння вище зазначеним вміннями та навичками – це складний та довготривалий процес, який вимагає від вчителя значних зусиль, наполегливості, постійного контролю за рівнем засвоєння навчального матеріалу, систематичної роботи над розвитком усних обчисленням і постійного урізноманітнення завдань для дітей.

Автоматизм необхідних обчислювальних навичок досягається в процесі їх постійного застосування. Оскільки виконання одноманітних завдань не викликає ніякої зацікавленості в дитини, а навпаки тільки втомлює її, вони потребують урізноманітнення. Мається на увазі, підвищення інтересу дитини до формування обчислювальних навичок через виконання різних цікавих завдань: віршовані задачі, математичні диктанти, логічні задачі і завдання, цікаві (магічні) квадрати, вправи на визначення закономірностей, вправи на відновлення математичних знаків.