Зі сторінки – на сцену: «перекодування» літературного тексту І-ої половини ХХ ст. у процесі театральної постановки
Автор: annlindemann • Май 13, 2019 • Контрольная работа • 1,453 Слов (6 Страниц) • 794 Просмотры
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Кафедра теорії та історії світової літератури імені професора В. І. Фесенко
САМОСТІЙНА РОБОТА
з курсу « Історія зарубіжної літератури »
на тему : « Зі сторінки – на сцену: «перекодування» літературного тексту І-ої половини ХХ ст. у процесі театральної постановки »
Студентки 2 курсу групи СОнім 25-17
напряму підготовки : 014 Середня освіта
(німецька)
факультету германської філології
Гриненко Анни Сергіївни
Викладач : кандидат філологічних наук,
доцент Бакіна Т.С.
Національна шкала ______________
Кількість балів___Оцінка ЄКТС___
м. Київ – 2018 рік
Мета роботи : дослідти відмінності між літературними та сценічними версіями творів письменників І-ої половини ХХ ст., спричинені їхнім «перекладом» мовою іншого виду мистецтва.
Для опрацювання я обрала літературний твір Ж. Ануя « Антігона » та його сценічну версію за режисером О. Нікітіним , яка відбулася 7 листопада 2018 року у Національному академічному театрі російської драми імені Лесі Українки.
За основу автор взяв трагедію Софокла «Антігона» . Твір Ж.Ануя « Антігона » - це трагедія на одну дію , у театрі вона тривала 1 годину 10 хвилин. Це є класика світової інтелектуальної трагедії XX століття, складна, відточено-красива сучасна версія античного міфу.
Перед походом у театр я ознайомилася з текстом п’єси,і хочу зазначити,що усі актори намагалися якомога точніше передати увесь зміст та суть трагедії,намагалися максимально точно вжитися у роль. У виставі приймали участь такі дійові особи : Антігона –Марія Агапітова, Креон – Ілля Пономаренко , які запам’яталися мені своєю грою найбільше, Ісмена ,Гемон , годувальниця, Гвардійці , Полінік та Етеокл.
Скорочення тексту вистави згідно оригіналу я не помітила. Були висвітлені усі найважливіші деталі твору. Але у той же час режисер додав сцену,у якій брати Полінік та Етеокл виходять на сцену и беруть участь у виставі. У оригінальному тексті твору такого не було. У п’єсі була збережена головна ідея твору - становлення особистості, жага до істини і непереборний людський потяг до свободи. Важливу роль становила сила духу головної героїні , на скільки сильно вона переживала за свого мертвого брата,як сильно їй хотілося попри наказ Креона поховати Полініка. Вона з самого початку п’єси була готова пожертвувати власним життям заради своєї мети.
...