Українські землі наприкінці 50-х - у 80-ті рр. XVII ст
Автор: EmE SaLaMaNdR • Март 31, 2024 • Реферат • 2,339 Слов (10 Страниц) • 32 Просмотры
Українські землі наприкінці 50-х - у 80-ті рр. XVII ст.
«Руїна» – період в історії України 60-80 рр. XVII ст., що характеризується боротьбою за владу між представниками козацької верхівки, поділом України та втручанням у її внутрішні справи Московії, Речі Посполитої, Туреччини.
Причини Руїни: боротьба за гетьманську владу; інтервенція з боку Речі Посполитої, Московії, Османської імперії та Кримського ханства.
Гетьманування Івана Виговського (1657 – 1659)
Після смерті Б. Хмельницького гетьманом було обрано Івана Виговського. Новий гетьман орієнтувався на козацьку старшину і шляхту. Невдоволений політикою Росії, гетьман взяв курс на зближення з Польщею. У результаті був підписаний Гадяцький трактат.
Гадяцький трактат (16 вересня 1658 р.): Україна в складі Брацлавського, Київського і Чернігівського воєводств під назвою «Велике князівство Руське» разом з Польським королівством і Великим князівством Литовським входила до Речі Посполитої на правах «як вільні до вільних і рівні до рівних»; князівство мало свій суд, казну, монету, військо в 30 тисяч реєстрових козаків; православна віра зрівнювалася в правах з католицькою.
Союз з поляками викликав невдоволення частини козаків. Ще у травні 1658 р. І. Виговський разом придушив повстання полтавського полковника М.Пушкаря та отамана Запорозької Січі Я.Барабаша, які виступили проти союзу України з Польщею. У 1659 р. розпочалась війна між Україною і Росією. Вирішальна битва відбулася в червні 1659 р. під Конотопом, де армія І. Виговського разом з татарами завдала поразки 100-тисячній російській армії. Проте проти І.Виговського готується новий заколот і він зрікається влади.
Гетьманування Юрія Хмельницького (1659 – 1663)
У 1659 р. Ю. Хмельницький був обраний гетьманом і підписав з Московським царством Переяславську угоду, яка передбачала розташування московських військ в деяких українських містах; узгодження кандидатури гетьмана з царем; заборону гетьману відносин з іншими державами. Переяславський договір викликав незадоволення Речі Посполитої. У 1660 р.спільні московсько-козацькі війська здійснюють похід на Польщу («Чуднівська кампанія»). У битві під Чудновим московсько-козацькі війська зазнають поразки і Ю.Хмельницький переходить на бік Польщі, підписує з нею Слободищенський трактат, який проголосив про вхід України до Речі Посполитої. Частина козаків на Лівобережжі відмовилася визнавати владу Польщі. Україна поділилася на Правобережну та Лівобережну.
Правобережжя: 1663 рік
Гетьманування П.Тетері (1663-1665). Під час його правління на Правобережжі польські війська грабували українські землі. Як наслідок проти П. Тетері спалахнуло повстання й він утік у Польщу.
Гетьманування П.Дорошенка (1665-1676). У внутрішній політиці обмежив владу козацької старшини; створив корпус найманців – сердюків. У 1667 р. козацькі війська П. Дорошенко розгромили польське військо, й Правобережжя отримало автономію У 1667 р. Польща й Росія підписують Андрусівське перемир’я на 13,5 років: Правобережжя визнавалося під владою Польщі, Лівобережжя та Київ (на 2 роки) – під владою Росії; Запорозька Січ оголошувалася територією спільного управління Росії та Польщі. У 1668 р. П. Дорошенко здійснює похід на Лівобережжя і оголошує себе гетьманом обох берегів Дніпра. У 1669 р. укладає договір з Туреччиною (Корсунська угода) і переходить під протекторат турецького султана. Об’єднані козацько-турецькі війська здійснюють похід проти поляків. У1672 р. Польща й Туреччина підписали Бучацький мирний договір, за яким до Туреччини відійшло Поділля; Дорошенко правив на Київщині та Брацлавщині; у складі Польщі залишалися західноукраїнські землі. П.Дорошенко втрачає авторитет і підтримку народу, оскільки «привів» на українські землі татар і турків. У 1676 р. він зрікається гетьманства і виїжджає до Росії.
...