Культурні парадигми в Західній Європі та Росії XVII-XVIII ст. Духовне життя в Україні у другій половині XVIII ст

Культурні парадигми в Західній Європі та Росії XVII-XVIII ст. Духовне життя в Україні у другій половині XVIII ст.

1. Охарактеризуйте основні риси культури Західної Європи XVII ст.

• раціоналізм (культивування розуму)
• суперечливість
• різноспрямованість і динамізація культурних процесів,
• розвиток національних культур,
• опора на наукову картину світу,
• культивування розуму (пов’язане з його очищенням, вдосконаленням і осмисленням як необхідного підґрунтя соціального виховання)
• тяжіння до містицизму,
• формування нового образу людини, яка втрачає ренесансний статус титана та віру в безмежність своїх сил і здібностей. 
• космополітизм,
• деантропоморфізація(вилученням людини з її (культури) контексту) культурних процесів,
• опора на ідею суспільного прогресу,
• історизм,
• науковість і раціоналістичність,
• значущість енциклопедизму,
• абсолютизація значущості виховання.

2. Розкрийте відмінності культури Західної Європи XVIII ст.

• енциклопедизм - духовна течія епохи Просвітництва, спрямована на формування всебічно освіченої людини, на впорядкування, збирання накопиченого людством знання. Е. Започаткований за ініціативи французького просвітника Д. Дідро,
• деїзм - релігійно-філософське вчення, основними ідеями якого є: визнання Бога і акта творення ним світу, невтручання Бога у перебіг подій після створення світу, віру у розум і свободу, які надані людині Богом для продовження його справи творіння світу. Д. набув поширення у добу Просвітництва.
• ідея прогресу
• історизм - принцип підходу до дійсності як до такої, що розвивається у часі. Принцип І. розглядає світ, природні, культурні явища у динаміці, змінах, у закономірному історичному розвитку, що передбачає аналіз об’єктів дослідження у зв’язку з конкретно-історичними умовами їх існування.
• містицизм - сукупність теологічних і філософських вчень, які ґрунтуються на визнанні непідвладності дійсності розуму та можливості осягнення світу винятково інтуїтивно-екстатичним шляхом.
• космополітизм - 1) ідеологія “світового громадянства”, яка проголошує право кожної людини, незважаючи на її приналежність до конкретної держави, спільноти, етносу і т. ін., стати громадянином світу; 2) ідеологія відмови від державного та національного суверенітету, національної культури та самобутності, яка проголошує інтереси світу вищими за інтереси окремої держави, поширює інтереси Батьківщини на всю планету, пов'язуючи почуття патріотизму не з належністю до певної нації, а з людством в цілому.,
• деантропоморфізація культурних процесів,
• опора на ідею суспільного прогресу,
• науковість і раціоналістичність,
• значущість енциклопедизму
• абсолютизація значущості виховання.
• поліцентризм

3. Якими особливостями відзначено культурні процеси в Росії XVII-XVIII ст.?

ст.158-162, ст. 164

4. Якими були здобутки мистецтва Західної Європи XVII- XVIII ст.?

• наявність різних художніх напрямів і течій (класицизм, реалізм, бароко, рококо, сентименталізм),
• становлення теорії мистецтва та основ художньої критики,
• формування нового образу митця (соціально активної особи),
• виникнення нових форм художнього життя – салонів, визнанням особливої значимості виховної функції мистецтва.

У живописі основоположного значення набула антична тематика, громадянські та героїчні образи, раціоналістичність композицій та ясність колориту, що відбила творчість Н. Пуссена, Каналетто, Дж. Панніні тощо. Напередодні Французької буржуазної революції живопис наповнився демократичними, революційними образами та темами. Виразником цих змін був Ж.-Л. Давид, який поєднав античну героїку, сучасний революційний дух оновлення, напружену емоційність і психологічну достовірність.