Політичні та правові вчення в Голландії та Англії доби ранніх буржуазних революцій (XVII ст.)

Зміст

Вступ……………………………………………………………………………c. 3

Розділ 1. Загальна характеристика розвитку політичної думки

   філософської парадигми Нового часу………………………………………с.5

Розділ 2. Політичні та правові вчення в Голландії та Англії доби ранніх

   буржуазних революцій (XVII ст.)…………………………………………...с.7

2.1.Абсолютизм  Томаса Гоббса у вченнях про  державу і право…………..с.7

2.2. Творчість та політико-правові погляди Гуго де Гроота Гроція на

   суспільство та державу………………………………………………………с.13

2.3.Творчість Джона Локка та його вчення про державу…………………...с.20

2.4. Погляди Девіда Юма як політичного мислителя на державу………….с.25

Висновки………………………………………………………………………..с.29

Список використаної літератури та джерел………………………………….с.31

                                     ВСТУП

     Центральним поняттям курсової роботи буде “держава”. Але це буде держава не у сьогоднішньому її вигляді, з усіма її інститутами та функціями. Це буде держава, яку бачили у своїх поглядах та працях   мислителі Нового часу. До них та до їх праць і варто буде звернутися у дослідженні даної теми. Держава – базовий інститут політичної системи і політичної організації суспільства. Держава створюється з метою налагодження стосунків у суспільстві, вона створюється для здійснення політичної влади домінуючою частиною населення у соціально-неоднорідному суспільстві з метою забезпечення його цілісності  й безпеки, задоволення соціальних потреб. Виникнення та існування держави пов’язується з будь-якими соціальним розшаруванням суспільства, з його поділом на ті чи інші частини, які поряд із спільними, зокрема загально соціальними та загальнолюдськими особливостями, мають також і свої особливі, деколи навіть протилежні потреби та інтереси  [7; с. 97]. Держави різних історичних епох і народів мало схожі між собою, але вони мають деякі спільні ознаки, властиві кожній з них. Це, на приклад: відділення публічної влади від суспільства, її нетотожність з організацією всього населення, поява професіоналів-управлінців, класовий характер, територія, суверенітет, збирання податків, обов’язковість членства в державі. Це риси та особливості, які характерні державам різних історичних епох. У нашій же роботі буде звернена особлива увага на державу в Голландії та Англії доби ранніх буржуазних революцій (XVII ст.) Для ефективного опрацювання даної теми варто буде звернутися до праць мислителів, які висвітлювали тему держави, а саме, “ідеальної держави”. Серед таких мислителів хотілося б виділити Джона Локка, Гуго Гроція, Томаса Гоббса та Девіда Юма.

     Отже, тема даного дослідження – «Ідеальна держава в поглядах мислителів Нового часу». Завдання дослідження – дослідити погляди Гуго Гроція, Томаса Гоббса, Джона Локка та Девіда Юма  на державу,  опрацювати їх погляди, порівняти, виявити недоліки та переваги у працях цих мислителів. Крім того, може здатися, що тема ця є лише теоретичною і не заслуговує на “перші місця серед актуальних на сьогоднішній день”. Але це не так.   Саме в цих працях ми можемо сьогодні знайти відповіді на багато питань, які є зараз дуже важливими для устрою нашої держави, які можна було б застосувати і сьогодні.

     Літератури, яка б торкалася даної теми – є чимало. Це, насамперед, трактат Гоббса «Левіафан, або матерія, форма і влада держави церковної та громадянської», праця Гуго Гроція « Про право війни і миру», праця Джона Локка « Два трактати про державне правління», праця Дейвіда Юма «Історія Англії».
      Наступна робота буде складатися з двох розділів, чотирьох підрозділів, висновку, списку літератури. У першому розділі буде подана коротка характеристика поглядів  на “ідеальну державу” філософської парадигми Нового часу. У другому розділі наша увага буде звернена до таких мислителів, як Томас Гоббс, Гуго Гроцій, Джон Локк та Девід Юм. Кожного з них ми розглянемов окремому підрозділі. На початку роботи – вступ, у якому чітко викладені мета та завдання дослідження, а також коротка характеристика використаної літератури; в кінці роботи – висновки та список літератури.