Специфіка перекладу кліше

Специфіка перекладу кліше

В сучасному загальному арсеналі мовних засобів кліше займають важливе місце, проте у мовознавстві роль кліше, особливості, що пов’язані з їх перекладом, мало вивчені, недостатній і обсяг спостережень над конкретними прикладами їх утворення та функціонування обумовлює актуальність досліджень у цьому напряму.

Наявність у текстах різних жанрів кліше і штампів теоретики і практики перекладу кваліфікують як одну з проблем процесу перекладу. Якщо штампи або кліше вживаються упродовж доволі великого відрізку часу, то, як правило, проблем для перекладу вони не становлять. Найбільш розповсюджений метод перекладу в таких випадках – підбір аналогічних еквівалентів у мові перекладу.

Проблему для перекладу становлять такі слова-кліше, що виникли нещодавно і які, як правило, не мають усталеного «паралельного» еквівалента у мові перекладу. Такого роду лексика більш за все характерна для певної соціальної групи і, по суті справи, представляє собою своєрідний соціальний діалект. Така особливість кліше породжує особливі труднощі для перекладу.

Для вираження одного і того ж поняття в кожній мові є свої готові звороти, які при перекладі можна замінювати без особливого збитку для читача або слухача. Наприклад, на свіжопофарбованих предметах український напис свідчить "Обережно, пофарбовано!", А по-китайськи це буде звучати як юці вей гань "Фарба не висохла", по-англійськи - Wet Paint. Наведене вище кліше стилістично нейтрально, але існує і чимало мовних зворотів, які зберігають свою виразність, як у російській мові, так і в китайській. Як правило, структурні та лексичні заміни при перекладі кліше не представляють особливих ??труднощів і легко впізнаються в тексті. Так, китайському кліше дабан цзя хулобо де чженце "політика кийки і морквини" без зусиль можна підібрати аналог - "політика батога і пряника".