Специфіка матеріального та нематеріального стимулювання в японському менеджменті

ХЕРСОНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра зовнішньоекономічної діяльності

Специфіка матеріального та нематеріального стимулювання в японському менеджменті

Творча робота з дисципліни «Економічні основи маркетингу та менеджменту»

Херсон – 2017 р.

Вступ. Сучасна ринкова економіка характеризується сталим розвитком підприємств та фірм, які функціонують для досягнення головної мети – прибутку. Їх конкуренція виявляється в усьому: продукції, послугах, сервісі обслуговування, стратегіях та дослідженнях, залученні споживачів тощо. Серед головних факторів, що визначають функціонування підприємства є не лише якісна продукція, гарна стратегія, прийнятність ціни товару, новітні технології. Головним фактором є саме працівники цього підприємства, оскільки при кращих умовах роботи і спеціальному обладнанні працівники не завжди зацікавлені у своїй праці, а тому і в результаті діяльності самого підприємства. Багато з них працюють лише заради оплати своєї праці і часто результати їх роботи вимірюються не якісними, а саме кількісними показниками [5].

Останнім часом було виявлено сильну та стійку залежність між рівнем мотивації працівників та показниками ефективної діяльності усього підприємства. Складно однозначно встановити причинно-наслідкові зв’язки, оскільки кількість змінних, що визначають мотивацію працівників, дуже велика. Проте ця залежність заслуговує на увагу. Вона простежується у компаніях різних розмірів: великих і малих, у різних культурах та підтверджується дослідженнями, що проведені і вченими, і консалтинговими агентствами [6, с. 361].

Успіх діяльності людини значно залежить від мотивації. Чим вищим є рівень мотивації (чим більше факторів спонукають людину до діяльності та чим більша їх сила), тим більше зусиль людина прикладе для досягнення успіху. Високо мотивовані працівники більше працюють, і як правило, досягають кращих результатів. При управлінні мотивацією на підприємствах необхідно враховувати, що люди з більшим ступенем мотивації працюють продуктивніше не залежно від рівня їх здібностей чи навичок [6, с. 367].

У зв’язку з цим питання мотивації працівників підприємства задля досягнення ефективної роботи як самих працівників, так і підприємства в цілому є досить актуальним. В Японії завдяки пошуку нестандартних форм синтезу матеріальних і нематеріальних стимулів праці виробничого й управлінського персоналу вдалося домогтися невідомого в Європі і США бурхливого піднесення промисловості на якісно іншій парадигмі соціального розвитку, що зумовлює актуальність дослідження системи мотивації на підприємствах цієї країни.

Мотивацію досліджували багато відомих науковців: А.Маслоу, А.Шопенгауер, Д.Аткінсон, М.Туган-Барановський, К.Альдерфер, Ф.Герцберг, Д.Мак-Клеланд, В.Врум, Дж.Адамс, Л.Портер, Е.Лоулер та багато інших. Значних досягнень у дослідженні теорії мотивації праці здобули такі вітчизняні вчені: А. Колот, О. Кузьмін, Г. Куликов, В. Лагутін, В. Новиков, О.Павловська та багато інших.

Мета. Головною метою цієї роботи є дослідження особливостей матеріального та нематеріального стимулювання персоналу підприємств Японії.

Викладення основного матеріалу. Стимулювання й соціальний контроль містять у собі зовнішні спонукання й елементи трудової ситуації. До них відносяться умови, що безпосередньо визначають заробітну плату, організацію й зміст праці й т.д. у сполученні з тими, які опосередковано впливають на працю: житло-побутові умови, місце проживання, культурно-оздоровча база та ін. Зрозуміло, що вплив цих елементів трудової ситуації багато в чому залежить від їхньої значимості для конкретної особистості. Для одних важливі можливості забезпечення житлом, для інших – наявність спортивно-оздоровчої бази, для третіх – творчий характер праці. Таким чином, під стимулюванням праці звичайно розуміють вплив на трудове поводження працівника через створення особистісно значимих умов (трудової ситуації), що спонукають його діяти певним чином. Тим самим створюються, з одного боку, сприятливі умови для задоволення потреб працівника, з іншого боку, забезпечується трудове поводження, необхідне для успішного функціонування підприємства, тобто відбувається своєрідний обмін діяльністю.