Неологiзми публiцистичного стилю в англiйськiй та украiнськiй мовах

НЕОЛОГІЗМИ   ПУБЛІЦИСТИЧНОГО СТИЛЮ

В АНГЛІЙСЬКІЙ ТА УКРАЇНСЬКІЙ МОВАХ

В період сьогодення інтернет-спілкування - один із найважливіших видів людської діяльності, оскільки воно слугує засобом міжкультурної та міжнародної комунікації. Постійно з’являються нові слова, звороти, і навіть формується специфічна інтернет-мова, насичена неологізмами.

Актуальність роботи моєї курсової роботи полягає в тому, що, не зважаючи на достатню кількість робіт з аспектів мовлення в соціальних мережах, ця тема не є остаточно, ґрунтовно дослідженою з огляду на те, що кожного дня з’являються нові аспекти мовлення, нові варіації неологізмів, які потребують детального опрацювання та здійснення наукової розвідки.

Метою дослідження є дослідження основних способів утворення та особливостей функціонування неологізмів в англомовних та україномовних соціальних мережах, таких як Instagram, Facebook.

Для вирішення поставлено мети було висвітлено ряд завдань, відповіді на які ми розглянемо далі.

Висвітлення даної теми зумовила наступну структуру роботи: вступ, два розділи, що в свою чергу поділяються на підрозділи, висновки та список використаних джерел в загальній кількості 26 шт.. Загальний обсяг роботи становить 27 сторінок машинописного тексту.

Неологізми – результат прагнення сучасного суспільства до збільшення інформативності тексту шляхом його структурного скорочення, появи нових засобів номінації тих чи інших понять, також прагнення до економії друкованого тексту і часу усних повідомлень.

В умовах сучасності до причин виникнення неологізмів можна віднести: необхідність номінації нових явищ та понять, скорочення обсягу висловлювання, вимоги мовної прагматики, стилістичні вимоги, вимоги жанру, екстралінгвістичні фактори.

Неологізми – це лексичні одиниці, які ще не є загальновживаними, але можуть ними стати, які з’явилися в мові в певний період, і вважаються новими в мовній свідомості носіїв мови[1, с. 262].

На лексичне збагачення словника будь-якої мови впливають як позамовні, так і внутрішньомовні фактори. До того ж, розглядати їх слід лише у взаємодії, оскільки автономні процеси, які відбуваються всередині лексичної підсистеми мови і спрямовані на вдосконалення системи номінації, зумовлені зовнішнім стимулом, зокрема появою та актуалізацією певних суспільних явищ або понять.

Згідно з визначенням В. Н. Ярцевої, неологізми розуміються як слова, значення слів або словосполучення, що з'явилися в певний період в мові».

О. С. Ахманова виокремлює два види неологізмів. Перше визначення звучить наступним чином: «неологізм – це слово або словосполучення, створене для визначення нового (невідомого раніше) об'єкта або вираження нового поняття»[1, с. 263].

Український дослідник М. І. Мостовий визначає поняття неологізму як мовну одиницю, яка створюється для визначення нового поняття [2, с. 174].

Таким чином, можна зробити висновок про те, що сучасні науковці визначають поняття «неологізм» як новий лексичний елемент, який утворюється для номінації поняття невідомого раніше, нового об’єкта, предмета, явища тощо.

Розглянемо основні словотворчі моделі неологізмів. На сьогодні основоположною визнається концепція, згідно з якою афікс є головним носієм словотворчого значення. Таким чином, із встановленням семантичних властивостей афіксів ми можемо перейти до подальшої їх систематизації, яка виражається у вигляді різних класифікацій[3, c.18].

Розрізняють афікси:

• за місцем розташування в слові;
• за походженням – споконвічні  і запозичені;
• за приналежністю до частини мови – відсубстанті, віддієслівні, відад'єктивні;
• за продуктивністю та активністю;
• за смисловим навантаженням, зі значенням заперечення, зі значенням особи, зі значенням числа;
• за транспортуючою здатністю.

Скорочення включають в себе:

• усічення,
• словозлиття (телескопія),
• абревіатури.

Цю групу слів супроводжують три фонетичних явища:

• апокопа,
• сінкопа,
• афереза[3, c.18].

Апокопа являє собою усічення фінальної частини слова і на даний момент є самою продуктивною словотвірної моделлю в контексті усічення.