Iншомовнi запозичення у текстах Новогрецьких змi

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Інститут філології

Кафедра загального мовознавства, класичної філології та

 неоелліністики

ІНШОМОВНІ ЗАПОЗИЧЕННЯ У ТЕКСТАХ НОВОГРЕЦЬКИХ ЗМІ

(НА МАТЕРІАЛІ КУЛЬТУРОЛОГІЧНИХ ТЕКСТІВ)

Курсова робота

студентки ІІ курсу,

спеціальності

«Новогрецька філологія та переклад і англійська мова»,

Гайсиної Дар’ї Шафкатівни

науковий керівник:

к. філол. н., доц. Кощій О. М.

КИЇВ – 2020

ЗМІСТ

Вступ        3

РОЗДІЛ 1. Іншомовна лексика у новогрецькій мові        6

1.  Причини та шляхи проникнення іншомовних слів у

новогрецьку мову        6

1.2 Особливості засвоєння і функціонування іншомовних запозичень у новогрецькій мові        8

РОЗДІЛ 2. Іншомовні запозичення у текстах новогрецьких ЗМІ        12

2.1 Класифікація іншомовних запозичень у

текстах новогрецьких ЗМІ        12

2.2 Структура іншомовних запозичень у текстах новогрецьких ЗМІ        21

2.3 Особливості вживання іншомовних запозичень у текстах новогрецьких ЗМІ        24

ВИСНОВКИ        26
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ        28

ДОДАТКИ        32

ВСТУП

Протягом усього свого розвитку людство створило тисячі мов, із них понад п’ять тисяч функціонують на сьогоднішній день. Безперервний рух у світі та прагнення людини до пізнання забезпечили розвиток мови – вона розвивається та змінюється разом із людиною, пристосовується до її потреб. Ще на початку XIX ст. німецький філолог і мовознавець Вільгельм фон Гумбольдт назвав мову динамічною системою, що постійно розвивається [5]. Про динамічний характер мови свідчить постійне оновлення її словникового складу, адже саме лексико-семантичний рівень мови є найбільш чутливим до різних внутрішніх та зовнішніх змін.

Особливе місце у лексичному складі кожної мови посідає процес запозичення, тобто «звук, морфема, слово або його окреслене значення, фразеологізм, синтаксична конструкція, перенесені з однієї мови в іншу, а також сам процес подібного перенесення» [19]. Завдяки міжкультурним контактам та впливу іноземних країн на різні сфери життя людини, які посилюються з кожним роком, цей процес є безперервним. Саме тому проблема дослідження запозичень є досить актуальною.

Тема лексичних запозичень неодноразово привертала увагу багатьох дослідників та була і є предметом як вітчизняних так і зарубіжних учених, зокрема Л.М. Архипенка, Ш. Баллі, І.О. Бодуена де Куртене, Л.А. Булаховського, К.В. Демченко, Л.П. Кислюк, Л.П. Крисіна, К.В. Ленець, О.Д. Пономаріва, В.М. Русанівського, О.С. Стишова, Е. Хаугена, тощо. У дослідженнях цих вчених акцентувалася увага на процеси кількісного та якісного оновлення словника мови, на процеси адаптації іншомовних лексем, зміни у лексико-семантичній системі мови та ін.

Найактивніше процес залучення іншомовної лексики до словника певної мови відбувається через засоби масової інформації (далі – ЗМІ). Саме вони найчутливіше реагують на будь-які зміни у всіх сферах життя людини і це, у свою чергу, віддзеркалюється у мові, оскільки їх відображення, часом, потребує створення нових лексем для більш точної та конкретнішої передачі інформації.

Велику кількість запозичень можна знайти у текстах новогрецьких ЗМІ. Протягом тривалого часу іншомовні слова потрапляли до словника грецької мови. На сьогодні, запозичення у цій мові вивчаються лише вузьким колом дослідників, гарним прикладом може слугувати кандидат філологічних наук Е. Ламбріанова, яка досліджує тюркізми у новогрецькій мові [11], і тому досі не вистачає україномовних праць за цією тематикою. У цьому і полягає актуальність даної роботи.