Звiт з альтернативної практики на базі готельно-ресторанного бізнесу Дніпропетровського регіону

КИЇВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ КУЛЬТУРИ

ВП «ДНІПРОВСЬКИЙ ФАКУЛЬТЕТ МЕНЕДЖМЕНТУ І БІЗНЕСУ КУК»

ЗВІТ

з альтернативної практики

на базі

готельно-ресторанного бізнесу Дніпропетровського регіону

                                                        Виконавець:

                                                        студент І курсу

                                                        групи ГРТС-32Д

                                                        Карлов Володимир Владиславович

                                                        Керівник:

                                                        ____________________________

Дніпро – 2023

Зміст

1. Дослідження культурної спадщини Дніпропетровського регіону (національної, духовної та матеріальної)………………………..стор. 3-28
2. Історія розвитку сфери обслуговування в Дніпропетровському регіоні (індустрія гостинності: організація послуг з харчування, заселення та проведення дозвілля)…………………………………………....стор. 29-33
3. Сучасний стан та тенденції розвитку ресторанного господарства в Дніпропетровському регіоні з 2018 року і до сьогодня……….стор. 34-43
4. Порівняльна характеристика концепцій закладів ресторанного господарства в Дніпропетровському регіоні (концепція, характеристика меню, аналіз надаваних послуг, екстер’єру та інтер’єру) із розгорнутим дослідженняям моделі обслуговування на прикладі закладу ресторанного господарства……………………………...……...стор. 44-58
5. Висновки та пропозиції……………………………………………стор. 59

Культурна спадщина – це сукупність успадкованих людством від попередніх поколінь об’єктів культурної спадщини, результат духовної і матеріальної діяльності.

Розрізняють матеріальну та нематеріальну культурну спадщину.

До матеріальної культурної спадщини належать:

- пам’ятки архітектури та монументального мистецтва й подібні до них пам’ятки археології та історії, а також пов’язані з ними природні об’єкти;

- найрізноманітніші визначні місця;

- рукописи, книги, архівні матеріали, усілякі предмети художнього, історичного або археологічного значення, наукові колекції, які мають художнє, історичне, етнографічне чи наукове значення.

До нематеріальної культурної спадщини належать: традиції, звичаї, обряди, свята (святкування), традиційні ремесла, інші форми збереження й демонстрування досвіду, навичок і знань, що мають значення для окремих спільнот та передаються з покоління в покоління.

Культурна спадщина підлягає збереженню та охороні, а також повинна бути доступною для якомога більшого кола зацікавлених людей і всіляко популяризуватися.

Нормативна база у сфері культурної спадщини:

- Міжнародна конвенція про охорону нематеріальної культурної спадщини (прийнята у 2003 році на засіданні Генеральної Асамблеї ЮНЕСКО);

- Закон України від 06 березня 2008 року № 132 «Про приєднання України до Конвенції про охорону нематеріальної культурної спадщини»;

- Закон України від 08 червня 2000 року № 1805 «Про охорону культурної спадщини» (зі змінами);

- рішення обласної ради від 31 січня 2014 року № 524-25/VI «Про Програму збереження та розвитку об’єктів культурної і природної спадщини, розташованих на території Дніпропетровської області, на 2014 – 2019 роки» (зі змінами);

- рішення обласної ради від 27 березня 2020 року № 578-22/VІІ «Про внесення змін до рішення обласної ради від 31 січня 2014 року № 524-25/VI «Про Програму збереження та розвитку об’єктів культурної і природної спадщини, розташованих на території Дніпропетровської області, на 2014 – 2019 роки» (зі змінами) та продовження терміну дії Програми до 2025 року»;

Організація Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО) була створена 16 лютого 1945 року.

Місія ЮНЕСКО – сприяючи збереженню культурної спадщини та захищаючи рівну гідність усіх культур, зміцнювати зв’язки між ними.