Становлення соматичної лексики давньоруськоукраїнської мови 11-13 століть

Становлення соматичної лексики давньоруськоукраїнської мови 11-13 століть

ЗМІСТ

ВСТУП
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ВИВЧЕННЯ СОМАТИЧНОЇ ЛЕКСИКИ

1.1. Поняття соматичної лексики

1.2. Спроба класифікації соматичної лексики

РОЗДІЛ 2. ДОСЛІДЖЕННЯ  СТАНОВЛЕННЯ СОМАТИЧНОЇ ЛЕКСИКИ ДАВНЬОРУСЬКОУКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ХІ-ХІІ СТ.

2.1. Характеристика соматичної лексики давньоруськоукраїнської мови ХІ-ХІІ ст.

2.2. Характеристика соматичної лексики давньоукраїнської мови кінець XVI — початок XVIII ст.

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ВСТУП

Актуальність дослідження. Найменування частин тіла, виступаючи одним із найпомітніших пластів лексики, що відображає як знання носіїв мови про навколишній світ, так і їхнє уявлення передусім про свій організм [21, с. 3], а також про організм тварин, привертають увагу лінгвістів здавна.

Чи не найбільша кількість дотичних до висвітлення найменувань частин тіла мовознавчих праць радянського та пострадянського періоду присвячена фразеологізмам (як слов’янським, так і неслов’янським) із соматичним компонентом [4; 10; 11; 13; та ін.]. Чимало науковців звертається до вивчення соматичної лексики і в її самостійному функціонуванні, і як елементів більш складних одиниць у зіставному ключі [9; 16; 17; 34; 40 та ін.]. Потенціал соматизмів як бази для вторинної номінації в українських говорах простежує Н. Дяченко [15], лексичну наповненість загального фрейму «соматизми» вторинними номінаціями аналізує Т. Русановська [28,  6-11].

Історію становлення окремих номенів частин тіла розглядав О. Іліаді [19]. У межах історико-дериватологічних студій соматична лексика ставала предметом уваги науковців Південноукраїнського історико-дериватологічного центру- П. Білоусенка, В. Німчука [7, 130-131] та ін.

Значний інтерес учених до лексики розгляданої групи зумовив кілька помітних спроб її систематизувати. Докладний аналіз таких класифікацій                (Л. Кочеваткін, О. Кармишов, Вежбицька, Ю. Апресян, Н. Лугова, Р. Вайнтрауб) уміщено в статті В. Романюк [27, 13-20]. У цих спробах часом спостерігається обмеження кола лексем, які входять до цього розряду слів.

Метою курсової роботи є дослідження становлення соматичної лексики давньоруськоукраїнської мови ХІ-ХІІІ ст. та давньоукраїнської ХVI-ХVIII ст.

Для досягнення поставленої мети потрібно вирішити низку завдань:

• розглянути поняття соматичної лексики;
• навести класифікацію соматичної лексики;
• охарактеризувати соматичну лексику давньоруськоукраїнської мови ХІ-ХІІ ст;
• дослідити соматичну лексику давньоукраїнської мови кінець XVI - початок XVIII ст.

Об'єктом дослідження виступає соматична лексика.

Предмет дослідження –  давньоруськоукраїнська мова ХІ-ХІІ ст. та давньоукраїнська мова кінця XVI — початку XVIII ст.

Методи, які використовуються у роботі: теоретичні – загальнонаукові (аналіз, синтез, узагальнення, систематизація, класифікація історико-педагогічних джерел, архівних документів, матеріалів періодичних видань); емпіричні – спостереження для виявлення та врахування.

Наукова новизна дослідження. Уперше на матеріалі української мови розкрито сутності становлення соматичної лексики давньоруськоукраїнської мови ХІ-ХІІ ст. та давньукраїнської ХVI-XVIII ст.

Практичне значення дослідження. Результати дослідження знайдуть застосування в лексикографічній практиці при укладанні тлумачних, етимологічних, словотвірних словників. Матеріали роботи можуть бути використані при написанні підручників та посібників, розробці вузівських курсів зі словотвору, лексикології, практикумів із морфеміки.