Сучасні вимоги до формування творчої особистості педагога-музиканта

ВСТУП

Вимоги сучасності спонукають розглядати процес формування і розвитку творчої індивідуальності кожного студента як ключову умову їх подальшої успішної професійної діяльності. Академічна система освіти у поєднанні з інноваційними процесами спрямовані на  підвищення якості професійної підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва, в  тому числі на  засадах аксіологічного підходу. Разом із  тим, спостерігається недостатня розробка змісту професійно-особистісної технології, спрямованої на формування цінностей освітнього середовища університету. Сучасні реалії вимагають вивчення питань формування творчої особистості в  освітньому мистецькому середовищі університету, де спостерігаються принципово нові умови функціонування, що  забезпечує якісний рівень підготовки конкурентноздатних музикантів-педагогів. Успішне засвоєння ціннісного нормативного досвіду суспільства і професії сприяє формуванню власного досвіду діяльності, творчості, спілкування. Саме мистецьке середовище є  умовою ефективного формування професійно-особистісного ціннісного ядра майбутнього фахівця, де глобальним є вплив музичного мистецтва на  формування та  переживання духовних цінностей, втілених у художні образи, а також здатності до творчої самореалізації.

Професійну освіту майбутні вчителі музичного мистецтва отримують, опановуючи спеціальність «Музичне мистецтво» в  класичних або  педагогічних університетах. Комплексне формування музичної та  педагогічної складових освітнього процесу надають можливості підготовки унікального педагога-музиканта, який  поєднує виконавську, викладацьку та  управлінську діяльності. Така багатопрофільність на  сучасному етапі доповнюється. чималою кількістю спеціалізацій, які дають майбутньому вчителю музичного мистецтва більше можливостей для самореалізації та успішного працевлаштування. Враховуючи специфічність творчого середовища педагогічної діяльності, пов’язаної з навчанням і вихованням засобами музичного мистецтва, особливого значення набуває формування і розвиток творчої особистості майбутнього фахівця-музиканта.

В освітньому процесі активне опанування фаху передбачає формування творчих якостей особистості, що реалізується в самостійності та креативності майбутнього вчителя музичного мистецтва.

С. Сисоєва визначає творчу особистість як  «суб’єкт творчих соціальних відносин та  продуктивної творчої діяльності [5,  267]. Фундаментом творчої особистості є її креативність, детермінантою якої виступає творча активність індивіда у її визначенні як нестимульованої зовні пошукової і перетворюючої діяльності».

Освітнє мистецьке середовище спонукає до творчого самовираження, створює можливості творчої співпраці між педагогами і студентами, представниками різних видів мистецтва. Воно формує відповідні уміння, які дозволяють передавати власні знання, цінності, емоції та розуміти інших суб’єктів творчого середовища.

М. Братко дає авторське трактування феномену «освітнє середовище» Вона визначає його як  «загальний, сукупний, об’єднаний, інтегральний, цілісний чинник розвитку і становлення особистості, що  відіграє значну роль у  модифікації її поведінки, яка розгортається внаслідок  запланованих і  незапланованих впливів середовища, взаємодії особистості з  його складовими»  [1]. Дослідниця акцентує увагу на тому, що освітнє середовище вищого навчального закладу являє собою «багатосуб’єктне та багатопредметне системне утворення, що  цілеспрямовано впливає на  професійно-особистісний розвиток майбутнього фахівця, забезпечуючи його готовність до професійної діяльності та/або продовження навчання, успішного виконання соціальних ролей та  самореалізації у  процесі життєдіяльності» [1].

Ю. Мировська зазначає, що творче середовище характеризується «системністю взаємозв’язків його об’єктів, цілісністю, естетичною функціональністю, організаційною зумовленістю інтеграцією мистецтва та  діалогової взаємодії його представників». Вона зазначає важливість творчого характеру середовища вищого навчального закладу, що  забезпечується «системою умов у  освітньому закладі, прагненням педагогів, які повинні сприяти якомога повнішому розкриттю здібностей, інтересів, нахилів студентів, спричиняти до саморозвитку, самореалізації особистості, передбачати розвиток умінь, творчої активності, ініціативи». Не менш важливим є «націлена на творчу та пізнавальну діяльність група, частиною якої стає кожний студент» [1].