Роль вихователя в розвитку рухової активності дітей раннього віку

Роль вихователя в розвитку  рухової активності дітей раннього віку

Виховувати дітей здоровими, сильними, життєрадісними - завдання не тільки батьків, але і дошкільного закладу. Якщо  мета фізичного виховання в дошкільному закладі це створення всіх необхідних і сприятливих умов для майбутнього формування здорової і фізично розвинутої особистості, то завдання вихователя при проведенні роботи з фізичного виховання дітей полягає в систематичному здійсненні взаємопов'язаних оздоровчих, освітніх і виховних завдань, виконання яких забезпечує фізичний розвиток, зміцнення здоров'я дитини, набуття нею правильних рухових навичок, виховання емоційно-позитивного ставлення до фізкультури і спорту, забезпечення всебічного розвитку   особистості.

Особливості фізичного розвитку дітей раннього віку вимагають від вихователя суворої регламентації рухової діяльності дітей під час проведення  рухливих ігор, фізкультурних занять, ранкової гімнастики.

Саме тому одне з головних завдань роботи нашого дошкільного закладу є організація роботи    з розвитку рухової активності дітей з раннього віку під час різних форм рухової діяльності (Додаток 1).

Рухливі ігри

При організації  та плануванні рухливих ігор з дітьми раннього віку   ми враховуємо різноманітність рухів, що викликають діяльність різних м'язів, перехід від більш спокійних до більш жвавих рухів.

За ступенем фізичного навантаження  використовуємо  ігри великої, середньої і малої рухливості:

• Зміст  ігор великої рухливості   становлять інтенсивні рухи: стрибки, біг у поєднанні з подоланням перешкод (пролізання в обруч, перестрибування через кубики та ін.).
• Ігри середньої рухливості передбачають активну участь в них дітей. Характер рухової діяльності учасників гри відносно спокійний (ходьба в поєднанні з іншими рухами: підлізання під дугу, переступання через предмети тощо).
• Під час ігор малої рухливості не всі діти виконують рухи одночасно. Іноді активно рухається лише частина з них, інші перебувають у статичному положенні і спостерігають за діями тих, хто грає, рухи, які становлять зміст гри, виконуються у повільному темпі.

Рухливі ігри проводимо з дітьми раннього віку  щодня.  У ранкові години даємо можливість погратися дітям самостійно. Перед заняттями проводимо ігри малої та середньої рухливості. На ранковій прогулянці після занять плануємо різні за характером рухливі ігри, їх кількість і тривалість  в окремі дні тижня неоднакова. Обов’язково враховуємо те, які заняття передують ігровій діяльності. Наприклад, після занять з малювання, ліплення проводимо  ігри  великої рухливості. Однак після занять, які вимагали від дітей зосередженої уваги, не плануємо гру, в якій потрібно вивчати нові рухи.

Маленьких дітей попередньо знайомимо з тими предметами, які будуть використані в грі. Вихователі дають малятам можливість розглянути посібники, іграшки, пограти з ними, щоб не відволікати увагу дітей вже в процесі самої рухової діяльності.

Пояснення сюжетних ігор дітям раннього віку обов’язково супроводжується короткою образною розповіддю, метою якої є викликати  у дітей яскраві уявлення про тих персонажів, яких  вони  будуть зображати. Пояснення часто збігається за часом з початком і розгортанням самої гри.  Наприклад, вихователь говорить: «Зараз пограємо в гру «Горобчики  і автомобіль»». Тут же пропонує дітям зайняти гніздечка – заздалегідь підготовлені обручі. Потім продовжує пояснення: «За сигналом «Горобчики полетіли!» діти бігають по всьому майданчику, хто куди хоче». При цьому вихователь показує, як вони будуть літати і пропонує дітям – «пташкам»  політати разом з ним. Через деякий час вихователь говорить:  «Автомобіль їде, горобчики летять у гніздечка!». І пояснює: «Всі повинні втекти і встати в свої обручі».