Особливостi розвитку мовлення у дiтей с ЗПР

УБК 159.922.762

Корольова К. І.

Комунальний вищій навчальний заклад «Хортицька національна навчально-реабілітаційна академія» Запорізької обласної ради, м. Запоріжжя

Галієва О.М. Старший викладач кафедри «Спеціальна освіта»

ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ МОВЛЕННЯ У ДІТЕЙ С ЗПР

В статті здійснено короткий аналіз мовленнєвої діяльності дітей з затримкою психічного розвитку. Висвітлено основні особливості затримки у розвитку мовлення цих дітей.

Ключові слова: ЗПР, мовлення, затримка, мовна діяльність, мовлення, несформованість.

Постановка проблеми. З народження дитину оточує безліч звуків: мова людей, музика, шелест листя, щебетання птахів та ін.. Але з усіх звуків, що сприймаються вухом дитини, лише мовні звуки, і то тільки в словах, служать цілям спілкування його з дорослими, засобом передачі різної інформації, спонукання до дії. А перш ніж дитина навчиться розуміти і вимовляти окремі слова, вона реагує на інтонацію. Дитина не завжди може відразу правильно вимовити почуте слово: зберегти в ньому складову структуру, чітко вимовляти всі звуки. Велике значення для правильного розвитку вимовної (звукової) сторони мови має добре розвинене мовне дихання, яке забезпечує нормальне звуко - і голосоутворення. На сьогоднішній день, мовна діяльність дітей із затримкою психічного розвитку вивчена недостатньо.[1] Встановлено, що для розвитку мовлення необхідно формування потреби в спілкуванні через діяльність з предметами навколишнього світу. Відзначається, що мовна здатність у дітей с ЗПР закладається в ранньому віці в процесі оволодіння предметною діяльністю. , що дана проблема потребує подальшого дослідження.[2]

Аналіз стану розробленої проблеми. Проблему розвитку мовлення у дітей с  ЗПР вивчали такі дослідники, як Н. Ю. Борякова, В.А. Ковшиков, Ю.Г. Дем’янов, Є.В. Мальцева, Є.С. Слєпович, Є.Ф. Соботович, І.А. Симонова, В.І. Лубовський, Г.И. Жарєнкова. Р.І Лалаєва.

Мета статті: здійснити теоретичний аналіз щодо особливостей розвитку мовлення у дітей з затримкою психічного розвитку.

Виклад основного матеріалу. Мовлення – це своєрідна форма пізнання людиною предметів і явищ дійсності і засіб спілкування людей один з одним.[4]

Відомо, що діти із затримкою психічного розвитку мають такі найбільш значущі особливості: недостатній запас знань і уявлень про навколишній світ, знижену пізнавальну активність, уповільнений темп формування вищих психічних функцій, слабкість регуляції довільної діяльності, порушення різних сторін мови.

Часто в ранньому віці у дітей даної категорії відзначається затримка мовного розвитку (пізніше поява перших слів, відставання в формуванні фразового мовлення), а на більш пізніх етапах спостерігається відставання в оволодінні мовлянням.[3]

Для дитини з затримкою психічного розвитку, яка отримала завдання переказати зміст тексту, важливим є відтворення змісту тексту найбільш докладно, з найбільшою точністю. Пам'ять дитини з затримкою психічного розвитку захоплює на нетривалий час слова і вирази з тексту, необхідні для переказу. Однак, затримані пам'яттю тільки для такої мети, вони потім дуже швидко «вивітрюються», так і не входячи в активний запас дитини.

Неповноцінна ігрова діяльність дітей з затримкою психічного розвитку гальмує розвиток нових форм мовлення. Діти даної категорії не вміють самостійно переказати прослуханий розповідь на задану тему, скласти розповідь по сюжетній картинці, описати предмет. Мовна діяльність дітей із затримкою психічного розвитку вивчена недостатньо. В даний час є дані про деякі її особливості:

-зайва вербалізація, використання моторних слів без розуміння і сенсу, неповноцінність не тільки спонтанної мови, а й відбитої мовної активності;

-недостатність словотворчих процесів;

-несформованість граматичної будови мови.[5]

Останню особливість описала Н.Ю. Борякова, що діти із затримкою психічного розвитку страждають порушеннями граматичного ладу, і їх найбільш характерними видами аграмматизмів у висловлюваннях є: пропуски або надмірність членів речення, помилки в управлінні та погодження, помилки у вживанні службових слів, помилки у визначенні часу дієслова, структурна неоформленість висловлювання. Всі ці особливості мови дітей з ЗПР вказують на несформованість внутрішнього програмування.