Мовлення вихователя як засіб розвитку мовлення дітей

 «Мовлення вихователя як засіб розвитку мовлення дітей»

ЗМІСТ

ВСТУП        3

РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНІ ЗАВДАННЯ РОЗВИТКУ МОВИ ТА СЛОВНИКА ДОШКІЛЬНЯТ        6

1.1 Мовлення вихователя, як інструмент становлення мовлення дитини        6

1.2  Вимоги до мови вихователя у процесі занять з дітьми        7

РОЗДІЛ 2. ПРАКТИЧНІ МЕТОДИ ТА ПРИЙОМИ У РОБОТІ

ВИХОВАТЕЛЯ        10

2.1 Методики покращення мовлення дітей        10

2.2 Бесіда, як основний інструмент при роботі з вербальними навичками дошкільнят        12

ВИСНОВОК        18

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ        20

ВСТУП

        Опанування рідної мови як засоба спілкування та пізнання одна із найважливіших придбань дитини в дошкільному дитинстві.

        Тема ролі мови вихователя у розвитку мови дітей має високий рівень актуальності, оскільки саме в дошкільне дитинство особистість найсприятливіша до засвоєнню мови.

        Головну роль розвитку мови, поповненні словникового запасу дитини грає вихователь та його мова, оскільки більший час у період свого життя дошкільня проводить саме із нею. Вихователь повинен пам'ятати, що потребу дитини в тому, щоб їй читали, навіть якщо вона вже навчилася самостійно читати, треба задовольняти. Після читання важливо з'ясувати, що і як зрозуміла дитина. Книгу для читання дитині необхідно вибирати, враховуючи вік, інтереси та розвиток. Дітей старшого дошкільного віку приваблює більший зміст тексту, хоч і ілюстрації до книги вони із задоволенням розглядають. Після читання важливо з'ясувати, що і як зрозуміла дитина. Не обов'язково це робити відразу, можна згодом поговорити з дитиною про прочитане. Це привчає дитину аналізувати суть прочитаного, виховувати дитину морально, а також вчить зв'язного, послідовного мовлення, закріплює в словнику нові слова. Адже чим досконаліше мова дитини, тим успішнішим буде його навчання у школі. Також у формуванні культури мови дітей приклад вихователів має неабияке значення. Таким чином, з  допомогою вихователів дитина вчиться правильно говорити, а значить, вона готова до оволодіння читанням та письмом у школі. Вихователі не повинні забувати про те, що чим досконаліше мова дитини, тим успішнішим буде його навчання в школі. В результаті спілкування дитина до 6-7 років зазвичай має значний словниковий запас і в основному опановує граматичними формами рідної мови. У цей період відбувається інтенсивне збагачення словникового запасу дитини, внаслідок придбання дитиною нових знань про незнайомі предмети та явища, що стоять поза рамками особистого досвіду, що особливо важливо для її майбутнього навчання.

        Таким чином, у результаті зусиль вихователів, з їхньою допомогою дитина вчиться правильно говорити. До старшого дошкільного віку фонематичний слух сягає такого рівня розвитку, що може здійснювати звукобуквенний аналіз слова, отже готовий до оволодіння читанням та письмом у шкільному процесі.

        Слід наголосити, що сучасна методика розвитку мовлення формувалася як наука протягом тривалого історичного періоду. Не можна і зараз вважати цю методику повністю сформованою, - вона продовжує збагачуватися і вдосконалюватися. До теперішнього часу напрацьована достатня теоретична база для розуміння місця та ролі мови та мови в житті людини, для розуміння особливостей розвитку мови в онтогенезі. На основі досліджень робіт цілої плеяди російських психологів, педагогів, психолінгвістів (Л.С. Виготський, А.М. Леонтьєв, А.А. Леонтьєв, А.В. Запорожець, Д.Б. Ельконін, Є.А. Флеріна, А.Сохін, О.С.Ушакова та багато інших) сформульовані закономірності розвитку мовлення дітей та навчання їх рідній мові.