Навчання та оволодіння мовою дітьми 3-4 класів

ТЕМА: Навчання та оволодіння мовою дітьми 3-4 класів

План

1. Навчання та оволодіння мовою
2. Методи навчання іноземної мови

Глосарій: навчання мови, оволодіння мовою, методика, метод, граматико-перекладний метод, мовчазний метод, метод повної фізичної реакції, прямий метод, комунікативний метод

І. Навчання мови та оволодіння нею - у чому різниця? Обидва ці процеси призводять до одного результату: знання та вміння користуватися мовою. Однак вони не однакові.

Навчання мови - це усвідомлений процес пізнання та використання мови, який зазвичай відбувається на уроці в школі чи в будь-якому іншому навчальному закладі, і за ним стоїть вчитель. У своїй книзі Джонсон (2017) згадує дві характеристики навчання - «виправлення помилок» та «виокремлення правил». Перше відбувається, коли учні роблять помилки, а потім їх виправляють вчителі.

Друге з’являється, коли урок (або його частина) зосереджений на певному явищі граматики, фонетики, лексики чи на будь-якому іншому мовному аспекті. Слово "виокремлення" означає, що всі мовні явища вивчаються один за одним.

Оволодіння мовою, з іншого боку, - є природним підсвідомим процесом здобуття мовних знань та навичок. На відміну від навчання, оволодіння не передбачає будь-якої свідомої зосередженості на певних мовних явищах. Насправді воно відоме як «засвоєння мови в природному мовному середовищі». Замість того, щоб використовувати визначення чи переклад, діти приходять до розуміння слів і фраз з того, що вони бачать візуально. Помилок не уникнути навіть тут, але вони, як правило, не супроводжуються виправленням. Насправді, чим більше діти чують і бачать ЗМ, тим краще вони запам’ятовують, як правильно їх говорити і писати.

Коротше кажучи, навчання - це усвідомлений процес, де мовні явища вивчаються та практикуються по черзі, тоді як оволодіння - це підсвідомий і спокійний процес оволодіння мовою. Обидва вони можуть бути використані при вивченні не тільки рідної, але й іноземної мови.

Існує поширена думка, що якщо людина оволодіє мовою, вона зможе вільно користуватися нею. Це правда, але не всі люди живуть або мають можливість жити в природному мовному середовищі. Однак через сучасну глобалізацію багато носіїв мови приїжджають жити та викладати за кордоном, а це означає, що учні мають можливість слухати та спілкуватися з ними у своїй країні. Крім того, за допомогою сучасних передових технологій учні можуть чути та бачити зразки іноземні мови в Інтернеті або за допомогою спеціальних комп’ютерних програм, створених для цього. Інший спосіб компенсувати проблему природного середовища - це регулярний перегляд фільмів/мультфільмів та читання книг іноземними мовами. Самі вчителі можуть забезпечити своїх учнів природним мовним середовищем, розмовляючи з ними переважно іноземною мовою на уроці, використовуючи менше перекладу та більше наочного пояснення, переглядаючи відео цією мовою і, нарешті, дозволяючи учням практикувати її не лише читаючи та пишучи, а, перш за все, розмовляючи нею (проводячи безпосередні спонтанні бесіди).

Більшість дітей, природно, досить легко оволодівають мовою, що пояснює причину її вивчення в досить юному віці. Для забезпечення оволодіння мовою необхідно три речі:

(розмовляти іноземною мовою – мотивувати спілкуватися нею – забезпечити безліч можливостей для спілкування)

[pic 1]

Учителі можуть надати молодшим школярам це, створюючи природне мовне середовище в класі (про яке згадувалося раніше) та враховуючи їх особливості в цьому конкретному віці (про які йшлося раніше).

Отже, вивчення мови та оволодіння нею - це два важливі процеси, які мають однакову мету, але по-різному її досягають. Перший є усвідомленим, передбачає пояснення правил, різні вправи та завдання, тоді як другий більш природний і автоматичний. Дітям легше оволодіти англійською, оскільки їхня психічна система ще не повністю сформована, що робить її гнучкою.