Методи формування медіаграмотності учнів початкових класів на уроках iнтегрованого курсу "Я дослiджую свiт"

КУРСОВА РОБОТА

  З методики навчання предмету «Я досліджую світ»

на тему:

«МЕТОДИ ФОРМУВАННЯ МЕДІАГРАМОТНОСТІ УЧНІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ НА УРОКАХ ІНТЕГРОВАНОГО КУРСУ «Я ДОСЛІДЖУЮ СВІТ»»

Постановка проблеми. Останніми десятиліттями у світі все більше уваги приділяється проблемі сприйняття дійсності. Це особливо актуально в умовах інформаційного суспільства. Сучасна людина для успішної життєдіяльності не може залишитися байдужою до інформаційних потоків. Але складність полягає в тому щоб визначити, яка інформація необхідна. Саме формування навичок з медіаграмотності забезпечує вміння аналізувати, оцінювати і робити комунікації в різноманітних формах.

Актуальність обумовлена найважливішим завданням сучасної системи освіти, так як в рамках Державного освітнього стандарту початкової загальної освіти говориться про вироблення навчальних дій, які забезпечать учнів здібністю вчитися самостійно, грамотно використовуючи різні інформаційні ресурси. Таким чином, молодший школяр отримає знання з медіаграмотності.

Аналіз досліджень. Протягом багатьох років медіапедагоги вели суперечку про те, за яких умов медіаосвіта може бути найбільш ефективною. Наприклад, були і є послідовні прихильники позаурочної/позакласної медіапедагогіки (О. Волошенюк). І навпаки, прихильники медіаосвіти, інтегрованої в базове навчання (Л. Зазнобіна, С. Гуділіна, А. Журін, С. Іванова, М. Тіхомірова, C. Bazalgette, A. Hart і ін.). Ці вчені виступають за впровадження медіапедагогічних знань в теорію та практику викладання основних навчальних дисциплін.

Повсюдне поширення медіа, поява нових інформаційних технологій, на наш погляд, дозволяє в сучасних умовах успішно застосовувати і розвивати практично багато існуючих вітчизняних та зарубіжних моделей медіаосвіти, інтегрувати і синтезувати їх.

Мета дослідження: дослідити зміст, форми та теоретично обґрунтувати методи формування медіаграмотності у початковій школі.

Вищевикладене зумовлює наступні завдання дослідження:

1) на основі аналізу науково-методичної літератури визначити сутність поняття «медіаграмотність»;

2) визначити основну мету та задачі медіаграмотності;

3) описати сучасні вимоги медіаосвіти;

4) розкрити зміст методів формування медіаграмотності;

5) підготувати програму з уроку медіаграмотності для школярів.

Виклад основного матеріалу. Потреба в розробці сучасних та ефективних методів формування медіаграмотності молодших школярів є дуже актуальною проблемою вчителів початкових класів. Медіа-ресурси давно стали частиною людського життя, тому вчителі повинні  формувати в учнів з молодшого шкільного віку усвідомлене ставлення до медіа-ресурсів, критичне мислення, стійкість до небезпечних впливів медіа.

Сьогодні медіа-ресурси виступають одним із основних факторів соціалізації учнів початкових класів. Навчальна інформація, яка передається учням в школі, займає в загальному інформаційному потоці все менш значне місце, а інформація, що отримується з різних медіа, – все більше. Це відбувається тому, що багато медіа-ресурсів беруть на себе навчальні і просвітницькі функції[1, c.78].

Під медіаосвітою слід розуміти навчання теорії і практичним умінням для оволодіння сучасними засобами масової комунікації, які розглядаються як частина специфічної і автономної області знань у педагогічній теорії і практиці.

Правильно організований процес формування медіаграмотності представляє великий потенціал можливостей для інтелектуального розвитку дитини, сприяє підвищенню інтересу до навчання, розвиває дитину гармонійно, саме тому інформація та медіа відіграють значну роль у педагогічній роботі з дітьми молодшого шкільного віку[2, c.53].

Ведеться багато дискусій про те, що ж розуміти під терміном медіаосвіта, існує багато різних точок зору, але більшість з них сходяться на тому, що головним завданням медіаосвіти є формування у школярів умінь працювати з інформацією мас-медіа в процесі викладання обов'язкових предметів. Що стосується термінології, то тут також немає єдності. Поряд з поняттями "медіаосвіта", "медіаграмотність" існують ще й "інформаційна грамотність", "інформаційна культура", "інформаційна компетентність", "медіакультура". Багато вчених і викладачів вважають, що медіаграмотність – це частина більш широкого поняття – інформаційна грамотність. У багатьох англомовних країнах термін "медіаосвіта" замінюється аналогом – "медіаграмотність"[3, c.6].