Ігрова дiяльнiсть як засIб виховання культури поведiнки старших дошкiльникiв

  ІГРОВА ДІЯЛЬНІСТЬ ЯК ЗАСІБ

ВИХОВАННЯ КУЛЬТУРИ ПОВЕДІНКИ СТАРШИХ ДОШКІЛЬНИКІВ

ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………………………….......3

РОЗДІЛ І. Теоретичні засади виховання культури поведінки у дітей старшого дошкільного віку в процесі ігрової діяльності…………………………7

1.1. Проблема виховання культури поведінки у дітей старшого дошкільного віку в психолого-педагогічній літературі……………………………………..7

1.2. Норми та правила культури поведінки у дитячому садку……………….13

1.3. Ігрова діяльність як засіб виховання культури поведінки у дітей старшого дошкільного віку…………………………………………………..17

РОЗДІЛ П. Експериментальне дослідження процесу виховання культури поведінки у дітей старшого дошкільного віку ігровими засобами……………..22

2.1. Методика використання ігор в процесі виховання культури поведінки у дітей старшого дошкільного віку…………………………………………..22

2.2.Практичні рекомендації вихователям та батькам щодо виховання культури поведінки у дітей старшого дошкільного віку…………………...31

ВИСНОВКИ……………………………………………………………………..36

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ…………………………………...39

ДОДАТКИ…………………………………………………………………………..43

ВСТУП

Дошкільне дитинство – особливий період розвитку дитини. Саме в цьому віці виникає внутрішнє психічне життя і внутрішня регуляція поведінки. Це внутрішнє життя виявляє себе в здатності діяти щодо загальних понять, в уяві дитини, у довільній поведінці, у змістовному спілкуванні із дорослими та однолітками. Саме в цей період відбувається формування в дитині активного інтересу до взаємин з іншими людьми. В неї виникає потреба в ознайомленні з певними нормами спілкування і, як результат – вироблення індивідуальної культури поведінки.

Актуальність теми зумовлена тим, що завдання виховання культури поведінки є складовою частиною морального виховання і сформульовані вони у вигляді цілком конкретних вимог: прищеплення дітям необхідних гігієнічних навичок, культури вчинків в різних ситуаціях і позитивних взаємовідносин у різних видах діяльності; виховання певних елементів моральної свідомості і моральних почуттів, які повинні сформуватись у дітей при їх постійному ознайомленні з навколишнім світом, формування початкових елементів трудового виховання.

Відповідно до Закону України «Про дошкільну освіту» вимоги до рівня розвиненості, вихованості, навченості дітей дошкільного віку визначаються Базовим компонентом дошкільної освіти України і реалізується Комплексною програмою виховання і навчання дітей від двох до семи років «Дитина», Програмою розвитку дітей старшого дошкільного віку «Впевнений старт».

В Базовому компоненті дошкільної освіти України зазначено, що зміст освітньої лінії «Дитина в соціумі» передбачає формування у дітей навичок соціально визнаної поведінки, вміння орієнтуватись у світі людських взаємин, готовності співпереживати та співчувати іншим. Завдяки спілкуванню з дорослими, як носіями суспільно-історичного досвіду людства, в дитини з’являються інтерес та вміння розуміти інших, долучатися до спільної діяльності з однолітками та дорослими, об’єднувати з ними свої зусилля для досягнення спільного результату, оцінювати власні можливості, поважати бажання та інтереси інших людей. Взаємодія з іншими людьми є своєрідним видом входження дитини в людський соціум, що вимагає уміння узгоджувати свої інтереси, бажання, дії з іншими членами суспільства.

До проблеми виховання дошкільнят, яка є надто актуальною сьогодні, звертались багато вчених та педагогів. Вони піднімали питання, як: спілкування дошкільнят з дорослими та однолітками (Я. Коломінський, М. Лісіна, Р. Стеркіна, Т. Репіна); прилучення дітей дошкільного віку до світу загальнолюдських цінностей, що виступають у категоріях добра та справедливості ( Р. Буре, В. Нечаєва, Т. Пономаренко ); виховання соціальних емоцій, якостей взаємин (Л. Артемова, Н. Дятлова, І. Княжева, О. Кононко, В. Павленчик); формування готовності до сприймання моральних норм (захоплення, переживання, осмислення, усвідомлення) (Н. Горопаха); виховання у дошкільників позитивного емоційного ставлення до моральних норм та правил поведінки (Л. Артемова, А. Богуш, В. Білоусова, М. Заяч-ківська, Л. Островська, С. Петеріна, Т. Поніманська, С. Русова, М. Федорова) [39].