Менталітет як елемент етнічної культури

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

Київський національний економічний університет

імені Вадима Гетьмана

Кафедра педагогіки та психології

Індивідуальна робота з етнопсихології

на тему:

«Менталітет як елемент етнічної культури»

Роботу виконала:

                                                                         Студентка ІІ курсу

ФУПСтаП

2групи, спеціальності 6У03

Чеботарьова Уляна Сергіївна

Науковий керівник:

                                                                                                     Варбан Евген Олександрович

Київ-2018

Зміст

народний менталітет духовний культурний

Вступ

1. Історія українського менталітету та його формування

2. Основні види впливу на ментальність народу

3. Український менталітет сучасності

Висновки

Література

Вступ

Спроба узагальнюючого огляду тлумачень поняття “менталітет”, що використовується як в межах вітчизняної, так і західної спадщини, підводить до висновку про їх розмаїття та суперечливість. Ідіоматичні виміри сучасного дискурсу про національний менталітет, який формується як на рівні теоретичного узагальнення, так і на рівні масової свідомості, виступають підґрунтям для виокремлення поняття менталітету, що розвивається в межах міждисциплінарного простору – філософії, етнопсихології, історії, антропології, етнолінгвістики, в контексті яких менталітет відіграє роль динамічної, пошукової, інноваційної складової; репрезентує соціальний "інстинкт самозбереження", ціннісну спадкоємність у розвитку. Сьогодні проблема ментальності вивчається в різних галузях науки, в тому числі в рамках культурології, історії, політології, соціології і економіки.

Менталітет, ментальність - являють собою настрій, особливий духовний склад розуму, джерело мислення, світовідчуття, світогляду, ідеології, віри; особливість індивідуального і суспільної свідомості людей, їх життєвих цілей, моделей поведінки; індикатор специфічних рис соціалізації людини і соціальних груп, їх самобутності та суверенності; спосіб бачення світу, стійкі раціональні та емоційні, логічні, чуттєві, правові та ціннісні переконання, стійкі думки і образи, узагальнені і поширені уявлення про політичних реаліях, цінностях і ідеалах. Поняття менталітету широко використовується у сучасній політичній науці. Менталітет виступає як характеристика стану рівня і спрямованості свідомості (індивідуального і групового), його здатності до засвоєння норм, принципів і цінностей життя, адаптації до умов соціального середовища, впливу на неї, до відтворення досвіду попередніх поколінь.

1. Історія українського менталітету та його формування

Аналіз сталих структур української ментальності до певної міри дозволяє виявити особливості історичної долі народу та перспективи його розвитку. В той же час динамізм обумовлює формування нових можливостей розвитку, обґрунтовуючи існування етно-національної спільноти як живого організму, що розвивається відповідно як до зовнішніх реалій існування, так і внутрішніх духовних чинників. Більшість дослідників феноменологічного напряму до усталених рис українського національного характеру відносять: індивідуалізм, гуманність, демократизм, волелюбність (що часто переростає в анархізм), толерантність та миролюбність, милосердність, щирість та душевність, хазяйновитість, оптимізм, інтровертизм, тощо. У той же час серед найтиповіших рис відзначають нестабільність і суперечливість вдачі, брак колективної волі, національної солідарності та згоди. Проте виділення тих чи інших характеристик можна було б продовжити, в залежності від сфери буття українців, що її обирає автор для дослідження, звертаючись до переліку психічних характеристик.