Мікротоксини, як забруднювачi зернових культур

УДК 631.95

МІКОТОКСИНИ, ЯК ЗАБРУДНЮВАЧІ ЗЕРНОВИХ КУЛЬТУР

КОВАЛЬЧУК А., студентка другого курсу

ТОГАЧИНСЬКА  О.В., кандидат сільськогосподарських наук

Національний університет харчових технологій, м. Київ

 Актуальність теми. Дослідження обумовлена масштабним порушенням вимог при інтенсивних технологіях обробки сільськогосподарських культур, причиною яких є мікотоксини. Особливу увагу слід звернути на моніторинг і контроль таких хвороб, як фузаріоз, патулін. Видовий склад збудників хвороб колоса пшениці значною мірою залежить від фази розвитку рослин, генотипу й агротехніки сорту.

Метою досліджень було вивчення впливу мікотоксинів на ріст і розвиток зернових культур.

Результати дослідження та їх обговорення. У природі виявлено більше 400 видів мікотоксинів. Скласти точну класифікацію неможливо, так як один і той же гриб в певних умовах виробляє одночасно кілька видів токсинів.

Мікотоксини уражають зернові культури, насіння, бобові. Також метаболіти зустрічаються в овочах і фруктах, горіхах. Вважається, що ідеальні умови для поширення цвілевих грибків – температура 20 0С і вологість. Значна кількість опадів у поєднанні з помірною температурою у травні та на початку червня сприяла значному розвитку хвороб пшениці і колоса зокрема. Тому захист колоса від хвороб має вирішальне значення для отримання високого та якісного врожаю зерна пшениці.

Фузаріоз зерна – широко поширене в світі захворювання, яке знижує врожай і якість сільськогосподарської продукції.

Використання зараженого зерна в їжу і на корм викликає отруєння, перші симптоми якого нагадують сп'яніння. З цієї причини проблема отримала назву «П'яний хліб» [2,3].

Фузаріоз зерна з багатьох аспектів є унікальним захворюванням рослин, надзвичайно важким для вивчення. Одна з його відмінних рис – специфічна етіологія – участь у патогенному процесі комплексу різних видів грибів роду Fusarium. Враження ними рослин не тільки знижує врожай, а й значно погіршує його якість. Гриби роду Fusarium в процесі життєдіяльності продукуються токсичні вторинні метаболіти – мікотоксини (фузаріотоксини), в результаті чого зерно стає непридатним для використання в їжу і на корм [1].

 Фузаріоз відображає, як правило, прояв симптомів, пов'язаних з формуванням масового спороношення на поверхні рослинної тканини. Але зараження зерна, навіть значне, може супроводжуватися повною відсутністю симптомів захворювання або слабким проявом на колоскових   лусочках/качанах [2].

Патулін – це метаболіт цвілевих грибів роду Aspergillus і Penicillium. Зустрічається в перероблених овочах і фруктах, квасолі, пшениці. По своїй дії речовина помірно токсична, здатне викликати мутації. Для людини патулін не представляє небезпеки. Малі дози речовини не впливають на організм і здоров’я в цілому.

Типові симптоми захворювання на суцвіттях зернових колоскових культур виявляються у вигляді знебарвленні колоскових лусочок, добре помітного в початковий період дозрівання рослин на фоні ще зеленого забарвлення здорової тканини (рис. 1.1)

[pic 1]

Рис. 1.1.  Знебарвлення колоскових лусочок

За сприятливих для розвитку захворювання умов на колоскових лусочках з’являється наліт міцелію і спороношення гриба, що має, залежно від вигляду збудника, рожево-оранжеве або червонувато-цегляне забарвлення (рис.1.2) [4].