Шлюбне питання в політиці королеви Єлизавети I Тюдор
Автор: ViktorShupyk • Октябрь 5, 2020 • Курсовая работа • 10,352 Слов (42 Страниц) • 415 Просмотры
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені М. П. ДРАГОМАНОВА
історичний факультет
кафедра всесвітньої історії
Курсова робота
на тему:
«Шлюбне питання в політиці королеви Єлизавети I Тюдор»
Виконала студентка
3 курсу
31 – ІАР (іе) групи
Світельська Юлія Сергіївна
Керівник: к.і.н., доцент Мальований О. О.
Кількість балів _____ Оцінка ECTS ___
Член комісії ________ _____________
(підпис) (ПІБ)
Член комісії ________ _____________
(підпис) (ПІБ)
Член комісії ________ _____________
(підпис) (ПІБ)
Київ - 2020
Зміст
Вступ………………………………………………………………………….........2
Розділ 1. Формування особистості королеви Єлизавети I у дитячі роки….........6
Розділ 2. Роль і значення Роберта Дадлі в житті королеви Єлизавети I …........11
Розділ 3. Позиція Єлизавети у шлюбній дипломатії англійської держави.…..18
Висновки…………………………………………………………………………25
Список використаних джерел та літератури…………………………………....28
Вступ
Актуальність теми дослідження. Час правління «королеви-діви» або доброї королеви Бесс, як величали Єлизавету I її сучасники, називають «Золотим століттям Англії». В період Середньовічної та Нової історії, одним із головних критерії правління того, або іншого монарха поставало питання про обов'язкове продовження династії. Такий політичний сценарій притаманний як для Англії, так і іншим європейським країнам. Особисте життя належало державі, а не особистості коронованої особи. Актуальними були мережі між династичних зв'язків, які мали вплив на зовнішній аспект існування держави. Остання з монархів династії Тюдорів зуміла підняти країну на новий щабель розвитку і зміцнити позиції держави на світовій арені, але їй так і не вдалося одружитися та народити наступника для англійського престолу. До сьогоднішнього дня точаться дискусії, що ж спонукало королеву прийти до такого надзвичайного рішення в її житті. Було опубліковано велику кількість статей, монографій та збірників, у яких дослідники осмислювали цю «білу пляму» періоду англійської історії. Актуальність підсилює фактор того, що, безсумнівно, Єлизавета Тюдор була активною, правлячої королевою, яка тримала нитки правління в своїх руках протягом десятків років, але вона була змушена постійно лавірувати між різними придворними угрупованнями, вичікувати, часто відкладаючи свої плани, прикидатися і хитрувати в дусі "макіавеллізму", аби мати авторитет у придворних, політичних діячів різних держав світу і, звичайно, у самого англійського народу.
...