Кращі практики управління розвитком персоналу

УДК 658.336

Кращі практики управління розвитком персоналу

Вступ. В сучасних умовах керівник будь-якої організації повинен величезну увагу приділяти розвитку і навчанню свого персоналу. На даний момент бізнес стрімко розвивається, що тягне за собою посилення конкуренції. Щоб підприємство змогло конкурувати з іншими організаціями, йому необхідно підвищувати ефективність робочого персоналу. Актуальність даної теми пов'язана з тим, що в сучасному світі швидко змінюються професійні знання, з розвитком нових технологій і умов праці. Кожне підприємство має вкладати кошти на розвиток персоналу, так як ці витрати є інвестиціями для професійного розвитку працівників, що в свою чергу підвищує мотивацію співробітників і їх бажання якісно виконувати свої обов'язки. Метою даної статті є вивчення теоретичних і методологічних підходів до проблеми розвитку персоналу організації. В ході дослідження були поставлені наступні завдання: вивчити теоретичні та методичні аспекти розвитку персоналу, провести аналіз сучасних методів розвитку персоналу організації. В ході дослідження були використані наступні наукові методи: порівняльний, аналітичний метод, вивчення документів і спостереження.

Аналіз останніх публікацій. Серед наукових доробок українських і зарубіжних вчених, які стали підґрунтям формування ідеології безперервного розвитку персоналу підприємств і дослідження актуальних аспектів управління даним процесом, варто відзначити праці О.Ю. Амосова, В.Я. Брича, Н.С. Гавкалової, О.А. Грішнової, А.В. Денисової, Г.В. Дмитрієва, І.В. Журавльова, О.С. Заклекти, А.Я. Кібанова, А.М. Колота, Т.А. Костишиної, І.С. Кравченко, Т.І. Лепейко, Е.М. Лібанової, Д.П. Мельничука, Г.В. Назарової, В.М. Нижник, О.Ф. Новікової, Ю.Г. Одегова, І.Л. Петрової, М.Д. Романюка, В.А. Савченка, М.В. Семикіної, Д.Г. Шушпанова.

Формулювання цілей статті (постановка завдання). Метою даної статті є дослідження кращих практик управління розвитком персоналу на підприємстві та розгляд методичних підходів до оцінки його економічної ефективності.

Основний матеріал. Головним і невід'ємним ресурсом будь-якого підприємства є професійно підготовлені працівники. Для конкурентоспроможності організації необхідно підвищувати рівень освіти персоналу, його професіоналізм. За результатами дослідження «Study UK: DiscoverYou», успіх компанії лише на 15% залежить від технічного потенціалу та на 85% від якості кваліфікації працівників [3, c.160]. Професійна підготовка і перепідготовка персоналу організації виходить на перший план.

Для досягнення своєї місії кожній організації необхідні високоспеціалізовані працівники, яким постійно необхідно розвиватися. Невідповідність кваліфікації співробітників потребам організації негативно відбивається на результатах її діяльності.

Розвиток людського потенціалу підприємства включає такі заходи, як:

сприяння здатним до навчання співробітникам;

впровадження знань і прогресивного досвіду роботи;

підвищення кваліфікації і практичного досвіду молодих кваліфікованих працівників;

розуміння керівництвом важливості розвитку персоналу;

зменшення плинності кадрів.

На основі вищесказаного, можна дати визначення, що розвиток персоналу − це сукупність організаційно-економічних методів служби управління персоналом організації в області навчання персоналу, його перепідготовки та підвищення кваліфікації. [1, с.162-163].

Розвиток персоналу - система заходів, взаємопов'язаних між собою, яка містить розробку стратегії, прогнозування та планування потреби в персоналі, управління кар'єрою і кар'єрним ростом, організації процесу адаптації, навчання тренінгу та формування культури організації. У сучасному світі розвиток співробітників є головною в кадровій політиці підприємства і забезпечує успішний економічний розвиток. Метою розвитку персоналу є вдосконалення можливостей працівників для вирішення особистих і колективних проблем.