Комунікація як феномен суспільного життя. Моделі комунікативного процесу

                             Комунікаційний менеджмент

Практичне заняття 1. Тема: Комунікація як феномен суспільного життя. Моделі комунікативного процесу

Питання до обговорення

1. Сформулюйте власне бачення комунікації як соціального явища.

Це є соціальним процесом виробництва та поширення інформації в суспільстві через засоби масової інформації (пресу, радіо, телебачення, кіно, інтернет) на велику, розпорошену аудиторію.

1. Чому комунікація визначається як фундаментальна властивість особистості?

Як вважав один вчений Г. Почепцов, комунікація в лінгвістичному просторі розуміється насамперед як процес активного та прискореного обміну інформацією. Тому необхідно ґрунтовно проаналізувати понятійну сутність терміна "інформація". Цей міжнародний термін має латинське походження (лат. informatio - відомості, опис) і неоднозначно визначається в науковій літературі. Сучасні лінгвісти активно використовують поняттєвий апарат теорії інформації, особливо її базові терміни інформація та інформативність, у теорії мовної комунікації, психолінгвістиці, прагматиці, дискурсології, паралінгвістиці, лінгвістичній семіотиці та інших інтегративних галузях науки про мову. Здатність мови як природної символічної системи передавати інформацію випливає з її найважливішої соціальної функції - комунікації, яка уможливлює спілкування між людьми і вплинула на процес еволюції людства. Однак мова передає не знання, а інформацію, і кожна людина має сама переробляти цю інформацію у власні знання. Отже, інформація є основою знань, а інформативність - це насиченість повідомлення новими відомостями, що становлять цінність для одержувача. Ці два поняття є важливими і суттєвими для вивчення комунікативної функції мови/мовлення. Основними галузями інформації є політична, економічна, духовна (культурна), науково-технічна, соціальна, екологічна та міжнародна.

1. Які умови сприяли становленню риторики як науки та який внесок у цю науку був софістів? Чому риторика виникла саме в Стародавній Греції, а не в Стародавньому Єгипті чи Вавилоні?

Саме Стародавня Греція вважалася Батьківщиною риторики, оскільки саме тут у 5 столітті до нашої ери виникли перші міста і розвинулися такі форми суспільних відносин, як рабовласницька демократія. Для того, щоб отримати народну підтримку і залучити людей на свій бік, ораторам потрібно було красиво і переконливо доводити свої ідеї. У цей період публічно вирішувалися не тільки політичні питання, але й судили злочинців. У ті часи не було прокурорів, будь-хто міг висунути звинувачення, а обвинувачений повинен був захищатися. Тому лише ті, хто володів ораторським мистецтвом і міг чітко та вдало донести свою точку зору, мали змогу скористатися перевагами. Саме на цьому тлі мистецтво красномовства, або риторика, набуло широкого розвитку.

Давньогрецькі софісти створили культ слова, заклали основи риторичної теорії, почали розвивати ораторське мистецтво, встановили необхідність лаконічності у вираженні думок і першими почали вивчати вплив слова на емоції. Водночас софісти вважали, що головне завдання оратора - не розкривати і захищати істину, а переконувати і перемагати в суперечці. Горгій вважав, що для промови не обов'язково відповідати істині. На його думку, справжній оратор повинен вміти хвалити і засуджувати одне і те ж, незалежно від того, чи відповідає воно істині чи ні. Софісти навчали полемістів прийомам перемоги в суперечці за будь-яку ціну.

1. Що собою являють комунікаційні революції? Які комунікаційні революції Вам відомі? Дайте характеристику кожної із них. Які їх причини? Як комунікаційні революції вплинули на розвиток суспільства? 5. У чому полягають основні переваги і недоліки лінійної моделі комунікації? Поясніть на прикладі.

Питання комунікації, комунікативного впливу та взаємодії хвилювали людей, мабуть, від самого початку їхнього існування. Особлива увага приділялася вербальній комунікації. Про те, що люди здавна усвідомлювали силу слова, свідчать давні вербальні сліди. "Магія слова" може творити чудеса або "ранити, як меч". Особливий внесок у вивчення мови та її впливу зробила риторика. Питання, вперше поставлені цією наукою в античності, продовжували вивчатися в Середньовіччі, епоху Відродження та Новий час, але теорія комунікації як наукова галузь з'явилася лише в XX столітті і незабаром почала стрімко розвиватися. Це було зумовлено кількома обставинами.