Фатум як важливий складник життя у сюжетній канві оповідання «Дари волхвів»

ЗМІСТ

ВСТУП ……………………………………………………………………….……3

РОЗДІЛ 1. ПРИРОДА НОВЕЛІСТИЧНОЇ ТВОРЧОСТІ

О’ГЕНРІ. ОСОБЛИВІСТЬ АВТОРСЬКОГО МИСЛЕННЯ ...…………….6

1.1.  Поетика новел О’Генрі ………………………………………………….…6

1.2.  Творчий метод письменника ……………………………………………..9

Висновок до розділу 1 ……………………………………………………………12

РОЗДІЛ 2. ВТІЛЕННЯ ХУДОЖНІХ ЗАМИСЛІВ О’ГЕНРІ. ФАТУМИ У ФОКУСІ НОВЕЛ ПИСЬМЕННИКА ………………………………………..13

2.1. Тематичний діапазон спадщини літератора …………………………...13

2.2. Концепція фатального героя новел О’Генрі ……………………………..17

1. Фатум як важливий складник життя у сюжетній канві  

оповідання «Дари волхвів» …………………………………………………...19

1. Авторське бачення присуду долі у новелі «Яблуко сфінкса» ………22

Висновок до розділу 2 ……………………………………………………………27

ВИСНОВКИ ……………………………………………………………………..28

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ……………………………….30

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Прозопис О’Генрі є важливим елементом літературного процесу і є перспективним матеріалом для літературознавчих студій насамперед з огляду на її місце в системі явищ художньої культури кінця ХІХ – початку ХХ-го ст. відображення тогочасного життя вплітається у контекст життя суспільства, оточуючих людину обставин. Трагічний елемент життя у творах О’Генрі не абсолютизується, а являє собою ланку складної життєвої діалектики, включаючи фатум. Відкритий морально-філософський аспект не лише домінує у творах митця, але надзвичайно складно переплітається з іншими проблемами, взаємодіючи з аналізом моральних першооснов людини.

Актуальність обраної теми курсової роботи полягає в тому, що  художні особливості новелістики О’Генрі є малодослідженими, у тому числі і проблема фатуму. Є потреба комплексного підходу до питань процесу модифікації в американській новелі першої половини XX століття, у період, коли в поетиці епічних форм виразно проявлялись тенденції новелістичного мислення, що позначилось суттєвими змінами у змісті та формі цього жанру.

О’Генрі – американський новеліст початку XX ст. Письменник-гуморист й митець поетичного світовідчуття, чутливий та іронічний, він був надзвичайно уважним до прикмет реального буття Америки своєї доби й створив власний романтичний міф про «маленького американця». О’Генрі – митець, який у своїх коротких динамічних новелах дарує людям віру в любов, у добро й чуйність. Він є автором понад двохсот вісімдесяти оповідань, скетчів, гуморесок.

Зацікавлення творчою спадщиною О’Генрі вже понад століття залишається навдивовижу стійким. Перекладені багатьма іноземними мовами новели О’Генрі й сьогодні перевидаються мільйонними накладами на всіх континентах, а його афоризмами активно послуговуються і відомі політики, і пересічні громадяни в різних країнах світу. Розроблені автором «рецепти» новелістичного письма стали своєрідним хрестоматійним каноном для тих, хто опановує основи письменницької майстерності в літературних школах та інститутах.

Приємно вражені винахідливістю новеліста, його необмеженою фантазією та рідкісним даром помічати смішне у найбуденніших речах, ми залишаємося вдячними йому і за хвилини світлої радості, і за ту особливу ауру теплої сердечності й доброти, що випромінює його незбагнений талант.

У літературознавстві творчість О’Генрі аналізували такі дослідники як К. Бабенко, В. Братко, Л. Гайдаш, О. Кухар, Л. Левицька, Л. Лисенко, О. Лотоцька, О. Маслюк, О. Рибакова та багато інших.

Об’єкт дослідження курсової роботи – новели О’Генрі: «Дари волхвів», «Жертви кохання», «Останній листок», «Яблуко сфінкса» та ін.