Менеджмент як форма суспільного й технологічного поділу праці

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

ІНСТИТУТ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН

КАФЕДРА МІЖНАРОДНОГО БІЗНЕСУ

КУРОСВА РОБОТА

з дисципліни «Міжнародний бізнес»

на тему: «Менеджмент як форма суспільного

й технологічного поділу праці»

студента: Сідоровича Костянтина

 Валерійовича

2 курс 1 группа

«30.04.2020»

______________(підпис)

Науковий керівник: кандидат

Економічних наук,

Асистент Гуменюк Я.М.

______________(підпис)

Київ - 2020

Зміст

ВСТУП…………………………………………………………………………………..4

РОЗДІЛ 1. СУТНІСТЬ ФУНКЦІЙ МЕНЕДЖМЕНТУ ЯК ОСНОВИ ПРОЦЕСУ УПРАВЛІННЯ…………………………………………………………………….……6

1. Еволюція розвитку та сучасні підходи до формування функцій ……………….6
2. Поняття функцій менеджменту та вплив зовнішнього середовища на їх розвиток……………………………………………………………………………10
3. Системна роль функцій менеджменту в процесі управління і методи їх дослідження……………………………………………………………………….13
4. Технологія поділу праці ………………………………………………………….15
5. Висновки до розділу 1…………………………………………………………….16

РОЗДІЛ 2. ПОДІЛ ПРАЦІ ЯК ОСНОВА ОРГАНІЗАЦІЇ УПРАВЛІНСЬКОЇ ПРАЦІ………………………………………………………………………………….17

2.1 Поділ праці: поняття і загальні характеристики…………………………..…….17

2.2 Ступінь та види поділу праці……………………………………….……………18

2.3 Поділ праці у міжнародному середовищі……………………………………….19

2.4 Форми прояву поділу праці………………………………………………………29

2.5 Висновки до розділу 2…………………………………………………………….33

ВИСНОВКИ…………………………………………………………………………...34

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ………………………………………………………..…….36

ВСТУП

Ще з давніх часів люди так чи інакше, під час соціальних взаємин, намагалися розподілити обов'язки.  Головним на той момент був вожак, якого всі шанували, а він, у свою чергу, піклувався про плем'я, розподіляв соціальні ролі (хоча на той момент таких понять, звичайно, ще не існувало).

В адміністративно-командній системі державного управління в колишньому СРСР панувала раціональна модель господарювання, яка широко використовувалася в США до 70-х років. «Раціоналістичний», «механічний» і «тейлористський» підходи пустили глибоке коріння не тільки в Україні і країнах СНД, але і в Західних країнах. Вони були покладені в основу організації більшості великих промислових корпорацій, що дозволяють задовольняти потреби в продукції досить однорідного массового попиту.

Багато керівників прагнуло відокремити виконавчу діяльність від організаторської, все контролювати, щоб, раз налагодивши систему, не порушувати її функціонування надалі. Однак зі зростанням, ускладненням і пришвидченням виробничих зв'язків, в умовах багатоваріантності рішень при високих темпах технологічних і структурних зрушень жорстке управління стає нереальним.

В умовах ринкової економіки управлінська діяльність є одним з найважливіших факторів функціонування і розвитку промислових підприємств. Підприємства самі приймають рішення, що були раніше прерогативою вищих органів державної влади і управління. Вони самостійно формують мету та завдання, розробляють стратегію і тактику свого розвитку, вишукують необхідні ресурси, набувають обладнання, набирають співробітників, приймає рішення з таких питань, як створення, ліквідація, злиття або поділ підрозділів, філій, спільних підприємств, реорганізація виробничої та організаційної структури управління і багато іншого.