Епідеміологія як наука про епідемічний процес в історії епідеміології

Епідеміологія як наука про епідемічний процес в  історії епідеміології

Епідеміологія це наукова дисципліна, що вивчає принципи, етіологію та розповсюдження інфекційних захворювань,а також розробляє способи боротьби з ними,профілактику з метою повного знищення. Саме слово епідеміологія має грецьке походження та у перекладі позначає epi - на, demos - народ, logos – наука. Іншими словами, слово епідеміологія має своє коріння в вивченні того, що осягає населення. Було запропоновано багато визначень,  проте наступне визначення охоплює встановлені принципи та епідеміологічний дух громадського здоров'я: епідеміологія є вивчення поширення визначальних подій або подій, пов'язаних зі здоров'ям в певних популяціях, а також застосування даного дослідження до контролю проблем зі здоров'ям.

 Основні епідеміологічні методи, як правило, покладаються на ретельному  спостереженні та використанні  дієвого порівняння групи, щоб оцінити, чи було відзначено певна кількість захворювань  на певній території протягом певного часу. Однак епідеміологія також спирається на методи з інших наукових напрямків, в тому числі біостатистики та інформатики, з біологічними, соціальними, економічними та поведінковими науками.

Епідеміологія стосується періодичності та структури подій у сфері здоров'я у населення: частота відноситься не тільки до кількості подій у сфері здоров'я, таких як кількість випадків менінгіту чи діабету в популяції, а також відношення цього числа до розміру населення. Отримана швидкість дозволяє   епідеміологам порівнювати появу захворювань у різних популяціях. Епідеміологію відносять до виникнення подій, пов'язаних із здоров'ям, за часом, місцем та особою. Спалахи захворювань можуть бути річними, сезонними, щотижневими, щоденними, погодинними,  або будь-яким іншим розбиттям часу, який може вплинути на виникнення хвороби . Місцеві схеми включають географічні варіації, міські / сільські відмінності та розташування робочих місць або шкіл. Особисті характеристики включають демографічні фактори, які можуть бути пов'язані з ризиком захворювання, травми або інвалідності, такі як вік, стать, сімейний стан та соціально-економічний стан, а також поведінка та вплив на навколишнє середовище.