Фінська національна кухня

        Фінська національна кухня

                                                                                                     "Пиво є у нас і вдома,

                                                                                                      Пиво в ялинових бочках,

                                                                                                      За дубової втулкою бродить.

                                                                                                      Для тебе все це пиво,

                                                                                                      Пий його з ранку до ночі".

                                                                                                     Калевала, руна XII

Фінську кухню можна назвати кулінарною загадкою Європи. На неї впли-нули кулінарні традиції інших скандинавських країн, насамперед Швеції, а також російська кухня. Попри те вона зберегла самобутність та унікальність.

Традиції фінської кухні багато в чому визначила природа - їжа повинна бути простою, ситною, багатою білком, адже навіть влітку стовпчик термо-метра в цій країні не піднімається вище +20.

У чому ж полягає унікальність фінських страв? Перш за все, в базовому наборі інгредієнтів.

У Фінляндії більше 180000 озер, а на півдні і заході країна омивається Балтійським морем. Тому фінська кухня  найбільшою мірою багата рибними стравами. Риба усьому голова.

Традиційні для фінської кухні продукти - це перлова крупа і борошно з яч-меню, салака, бруква, сало, масло, молоко, вершки. Без цих продуктів (разом, групами або окремо) не обходиться практично жоден рецепт. Причина такої вибірковості - історична і географічна. Бруква, перловка (ячмінь), салака - продукти, відомі фінам з глибокої давнини. Широке вживання молока, верш-

ків, масла - результат історично зумовленої спеціалізації фінського сільсько-

го господарства за останні 200-250 років.

Для випічки використовують переважно житнє борошно.

М'ясні страви менш поширені. Значною мірою вони є результатом впливу шведської кухні. Типово фінськими можна вважати страви з оленини і м'яса диких тварин, лосятини і ведмедини.

Суомі не тільки озерна, але й лісова країна. Тому тут не могли не стати по-пулярними страви з лісових ягід і грибів. Причому ягоди йдуть не тільки на варення, желе і начинку для пирогів- з них також робляться різні соуси і на-віть гарніри для страв з м'яса і дичини.

Особливими є також  способи приготування. Характерні національні при-йоми- засолювання та вимачування. Ці прийоми прямо протилежні за своїм напрямом. Більш того, фіни вимочують, як правило, ті продукти, які спочат-ку піддають солінню. На це є історичні причини. М'ясо, рибу, заготовлену влітку і восени, доводилося для збереження солити, щоб можна було вживати аж до початку літа наступного року, до пізньої в умовах Фінляндії весни. Пе-ред тепловою обробкою такі продукти доводилося вимочувати. Вимочування перлової крупи у молоці використовується лише у фінській кухні. Смаження практично не використовується. Використовують варіння, припускання, туш-кування.

Вищезазначене, хоч і привносить колорит у кухню, але зумовлюється при-родними та історичними умовами. Найбільшою особливістю слід вважати не-ймовірний набір інгредієнтів в одній страві. В одній страві можуть поєднува-тись декілька видів м'яса. Поширене поєднання молочних продуктів з м'ясом

або рибою. Поєднання в одній страві риби та м'яса дуже рідкісне в світовій

кулінарії. Наявність подібних страв говорить, перш за все, про значну давни-ну фінської кулінарії. Подібні рецепти можна згадати у народів Закавказзя та Середньої Азії, які мають 3000-річну кулінарну традицію. Таке поєднання