Комплектування архівів. Експертиза цінності документів

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара

Історичний факультет

Кафедра історії України

РЕФЕРАТ

на тему: «Комплектування архівів. Експертиза цінності документів»

2021

План

Вступ        3

Розділ 1. Причини вбивства 1 вересня 1911 року        5

Розділ 2. Вбивство        9

Розділ 3. Суд і слідство        11

Розділ 4. Похорони        14

Висновки        17

Список використаних джерел та літератури        19

Вступ

Безсумнівно, загибель видатного реформатора була непоправною втратою для Росії, особливо напередодні військових і революційних потрясінь. Вбивство Столипіна викликала величезний інтерес істориків, публіцистів, письменників. Поряд з версією «Богрова-революціонера», який мав зв'язок з охранкою, щоб вчинити терористичний акт, посилено поширювалася версія, що вбивство Столипіна - змова вищих поліцейських чинів. До версії змови схиляється і А.І. Солженіцин у книзі «Столипін і цар» [18]. Це - позиція письменника, що склалася у нього після вивчення всього комплексу мемуарної та дослідницької літератури, преси, публікацій документів. Він називає «четвірку» і особливо Кулябко «співучасниками злочину». Солженіцин робить основний упор на нездорову обстановку, яка склалася навколо Столипіна до моменту його вбивства, ту антипатію, яку він став викликати у царя і цариці. В історіографії існує також думка, що вбивство Столипіна скоєно «одинаком-Богровим», що скористався злочинною недбалістю, недотриманням основних інструкцій при роботі, некомпетентністю керівників розшуку, панібратством і кумівством, що існували між ними. З останніх робіт слід назвати дві книги - Г.П. Сідоровніна [17], який налічує приблизно вісім версій вбивства, і Б.Г. Федорова. Б.Г. Федоров зі свого боку вважає, що в розпорядженні дослідників немає фактів «на користь ретельно спланованої владою брудної гри», скоріше варто говорити про «ледачих і некомпетентних чиновників-кар'єристів», а не про професійних або «запеклих вовків», про «традиційну російську неуважніть , тупість і недолугості чиновників». Богров же, на думку Б.Г. Федорова, швидше за все діяв як психічно і морально нестійка людина, без чітких принципів і моралі, який метався між друзями революціонерами і службою охранки [19]. Незважаючи на значну кількість опублікованих архівних документів з історії цієї справи, у сучасній історичній науці вочевидь немає однозначної відповіді на запитання з приводу справжніх мотивів, які штовхнули Д. Г. Богрова на скоєння цього зухвалого вбивства, яке, за своїми політичними наслідками, виявилося для самодержавства історичним, адже у певному сенсі прискорило його занепад.

Метою та завданням дослідження є аналіз відомих у сучасній історіографії підходів у дослідженні можливих мотивів убивства П. А. Столипіна ‒ з метою формулювання власного припущення стосовно викриття таємниці вбивства Петра Столипіна.  Об’єктом роботи є обставини справи про вбивство російського прем’єр-міністра, а предметом роботи постає визначення вірогідних мотивів його вбивства, та розглядання деталей самого вбивства, методологічна основа спирається як на історіографічні дослідження, так і на документи слідства, щоб дослідити всі можливі грані таємниці замаху 1 вересня 1911 р, а також на метод історизму і об’єктивізму. Актуальніть вивчення теми стоїть гостро і на сьогоднішній день, тому що ще досі немає однорідної думки про причини та особистість Богрова серед історіографів та дослідників цієї теми.