Контрольна робота з «Правові основи організації запобігання і протидії крупції в державних органах»

Контрольна  робота

з дисципліни «Правові основи організації запобігання і протидії крупції в державних органах»

Варіант №6

Київ 2019

План:

1. Економічні корупціогенні чинники, їх сутність та особливості……3

2. Діяльність Національної поліції України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України у галузі боротьби з корупцією…7

Список використаних джерел……………………………………...……13

1.Економічні корупціогенні чинники, їх сутність та особливості

Корупція є суспільною проблемою, що на міжнародному рівні визнана актуальною не лише для окремо взятих країн, а й для світової спільноти в цілому. Зокрема, у Конвенції Організації Об'єднаних Націй проти корупції висловлене переконання в тому, що корупція вже не є локальною проблемою, а перетворилася на транснаціональне явище, яке впливає на суспільства й економіки всіх країн, що зумовлює винятково важливе значення міжнародного співробітництва в галузі запобігання корупції таконтролю за нею. Антикорупційна діяльність стала важливою складовою нової управлінської концепції «відкритого уряду». У Декларації відкритого уряду 2011 р. міститься зобов'язання країн-учасниць здійснювати жорстку антикорупційну політику, створювати дієві механізми та практики у відповідній сфері, збільшувати протидію хабарництву та іншим формам корупції у публічному і приватному секторах.

Для України ефективна антикорупційна політика є критично важливою з огляду на високий рівенькорупції у нашій державі, що визнаний політичним керівництвом, вітчизняними та зарубіжними аналітиками, відповідними міжнародними інституціями.

Корупція в сучасних умовах стала чинником, що негативно впливає на всі сфери суспільного життя, виступає серйозною перешкодою для здійснення системних реформ та становить загрозу національній безпеці України. Корупція є однією з основних причин падіння рівня суспільної довіри до інститутів публічної влади.

Дуже важливе значення має виявлення причин, що зумовлюють особливості та конкретні прояви корупції. Такі причини називають називають «корупціогенним чинниками».

Для того, щоб розкрити сутність питання, необхідно визначити, що ж собою являє поняття «корупціогенний чинник».

Отже, корупціогенний чинник – це явища, що породжують або сприяють породженню чи зростанню корупції.

Існують різні класифікації корупціогенних чинників. Наприклад, В. Полтерович розрізняє: фундаментальні чинники, витоки яких в недосконалості економічних інститутів і економічноїполітики; організаційні, тобто «слабкість держави»; і соцієтальні, що залежать від передісторії та пов'язані з масовою культурою, особливо з нормами бюрократично ї поведінки.

Розгорнута класифікація корупціогенних чинників міститься у монографії «Коррупция в мире и международная стратегия борьбы с ней» (2004 р.), в якій вони поділяються на політичні, соціально-економічні, організаційні, правові та культурно-етичні. Подібний поділ проводиться у дисертації Є. Невмержицького, який розрізняє політичні, економічні, культурні, правові, ідеологічні, психологічні та організаційно-управлінські корупціогенні чинники. Дещо інший погляд пропонується у Національній антикорупційній програмі Республіки Литва (2002 p.), що включає до розгляду соціальні, правові, інституційні, зовнішні корупціогенні чинники, а також чинники суспільної свідомості. Грунтовний аналіз корупціогенних чинників, що характерні для вітчизняної системи публічної адміністрації, пропонується у Аналітичному звіті щодо корупційних ризиків надання адміністративних послуг та контрольно-наглядової діяльності в Україні, підготовленому Центром політико-правових реформ і Фондом «Демократичні ініціативи» у 2009 р.